Кожен вірянин розуміє, наскільки церква важлива для нього у житті. Вона надає настанови, встановлює зв’язок людей з Богом, тобто виконує роль духовного наставника. Якщо взяти до уваги Францію кінця XVIII ст, то там церква виконувала не тільки ідеологічні функції, як це зараз звично, а являла собою сильний, чітко сформований механізм влади. Таке явище мало місце напередодні Французької революції (1789‒1799 рр.) та на її початку. Під час перших років революційних подій та якобінської диктатури (1793-1794 рр.) французька церковна інституція остаточно ослабла й була підпорядкована державі. В період термідоріанського режиму (1794-1795 рр.) вона стала на шлях відокремлення від держави. Революційні події 1789-1794 рр. принесли у життя Франції новий церковний апарат, який став основою для її подальшого розвитку.