Львівський медієвістичний клуб (ЛМК) – наукова організація студентів, які займаються періодом Середньовіччя і дотичними до цього періоду темами. Клуб у формі товариства виник при кафедрі історії середніх віків та візантиністики ЛНУ ім. І.Франка і діє на добровільних засадах з 18 травня 2013 року.
РОЗВИТОК ГОТИЧНОГО ВІТРАЖНОГО МИСТЕЦТВА ФРАНЦІЇ
Статтю присвячено феномену вітражного мистецтва Франції. У середині XII століття в Північній частині Франції зародився новий художній стиль – готика, що найкраще проявився в архітектурі. Особливе місце в мистецтві готики займав собор,що являв собою синтез архітектури, скульптури та живопису. Одним із центральних елементів в оформленні інтер’єру готичного собору займав « прекрасний живопис на склі» – вітраж.
XII століття у Франції – золотий вік вітражу. Простежено « що являв собою французький вітраж?». Центральне місце відведено Шартрському собору, чий ансамбль середньовічних вітражів є чи не найбільшим у Європі. Завдяки майстрам, яким вдалося досягти особливих відтінків синього кольору, його так і називають «шартрська синь». Розкішністю вітражних форм славляться собори – Нотр-Дам де Парі та Реймський. Крім того, акцентовано увагу на характеристиці вітражів у соборах Мана, Анжера, Тура, Пуатьє, Ліона, Руана. Слід відзначити , що у XIV столітті значну роль у вітражному мистецтві почали відігравати нормандські майстерні, вироби яких відзначалися особливою вишуканістю, а також користувалися великим попитом. Як наслідок французький вплив на цей вид мистецтва простежується в архітектурних ансамблях Австрії, Німеччини та інших західноєвропейських країнах.
Звіт наукового семінару “Дослідження минулого в епоху мультидисциплінарності: Виклики і можливості”
В середу, 12 квітня в стінах Львівського університету відбулося чергове засідання Львівського медієвістичного клубу. Цього разу засідання проходило у формі наукового семінару, до якого долучились студенти кафедри археології та інших спеціальностей. Семінар було проведено в рамках програми розширення співпраці з іншими спеціалізаціями та залучення більшої кількості учасників до роботи клубу.
Семінар мав методологічний характер, студенти археологи та палеографи поділились методикою дослідження давньої історії крізь призму специфіки вивчення окремих джерел. В рамках зустрічі було поставлено питання про оновлення методологічних засад історичної науки на основі її введення до міждисциплінарного дискурсу.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ПРО МІЖНАРОДНУ ДИСКУСІЮ НА ТЕМУ:«НАУКОВІ ЗАСАДИ ОБ’ЄКТИВНОСТІ І СУБ’ЄКТНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»
У сучасній зарубіжній та українській науковій літературі питанню природи і сутності громадянського суспільства як соціального явища приділяється досить велика увага. Разом із тим спостерігається методологічна невизначеність, нечіткість і навіть суперечність у тлумаченні базових засадничих положень. Особливо це стосується проблем людини і її свободи в облаштуванні і забезпеченні свого буття як в матеріальному, так і в духовному світі. Виходячи із вищенаведеного, пропонуємо провести міжнародну дискусію на тему:«НАУКОВІ ЗАСАДИ ОБ’ЄКТИВНОСТІ І СУБ’ЄКТНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА». Дискусія відбудеться у формі наукової конференції 24-25 квітня 2017 року.
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС
Героїчний епос – це сукупність творів про бойову, лицарську звитягу, оспівана народними співцями, яка зображає події минувшини так, як їх трактував народ у період створення цих творів.
За часом побутування цей епос поділяється на три основних групи: архаїчний (міфи, легенди), античний («Іліада» й «Одіссея» Гомера, «Махабхарата» і «Рамаяна» в індусів) та середньовічний героїчний епос. Останній активно побутував в Європі в період раннього та зрілого Середньовіччя, брав за основу реальні історичні події, які доповнював фантастичними чи просто вигаданими образами.
Основою для героїчного епосу служили бойові гімни, створенні дружинними співцями, які брали безпосередню участь в описаних ними подіях. Сюжети цих гімнів у період раннього Середньовіччя активно запозичували бродячі співці, які відігравали значну роль у формуванні національної свідомості кожного народу.
Краткий очерк развития Львовского медиевистического клуба: История и настоящее
Львовский медиевистический клуб (ЛМК) – научная организация студентов, занимающихся периодом Средневековья и касательными к этому периоду темам. Клуб в форме общества возник при кафедре истории средних веков и византинистики ЛНУ им. И.Франко и действует на добровольной основе с 18 мая 2013 года.
Львовский медиевистический клуб – это прежде всего объединение молодых ученых, имеющих целью развивать и популяризирувать медиевистику среди широкой общественности.
ЗНАЧЕНИЕ И МЕСТО СТАТУТА 1566 ГОДА В ПРАВОВОМ РАЗВИТИИ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО
Положения и нормы Статута 1566 года свидетельствовали о новом этапе государственно-правового развития Великого Княжества Литовского, которое происходило под сильным влиянием политико-правовой мысли. В нем весьма разумно были совмещены собственные теоретико-правовые и правоприменительные наработки с ебщеевропейскими достижениями в сфере права. Именно поэтому Статут долгое время служил примером и образцом систематизации законодательства. Многие его положения опережали свое время и имели ярко выраженный программный характер, ориентированный на будущее, что выводило его в число самых прогрессивных европейских законов своего времени.
ПРАВОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ СРЕДНЕВЕКОВЫХ ЕВРОПЕЙСКИХ ГОРОДОВ: ИСТОКИ И РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ
В средневековой Европе сложилось несколько цивилизаций: западноевропейская, византийская, восточноевропейская и центральноевропейская.Последняя в процессе своего развития в культурном и социальном плане постепенно сближалась с западной, но, в силу более позднего «старта», влилась внее лишь в наше время. Из восточноевропейской с созданием ВКЛ выделилась западная часть (Поднепровье), в развитом средневековье воспринявшая некоторые западные черты. На остальной территории Восточной Европы сложилась российская цивилизация. Специфические черты указанных цивилизаций во многом
определялись формами городского права.
IV Міжнародна студентська конференція “Держава, суспільство, економіка і розвиток сучасного Світу, Європи, Польщі та Люблінщини” (4 квітня 2017 р., м. Холм( Польща)
Тема конференції сформована досить широко, тому запрошуються не тільки політологи, але й історики, юристи та інші спеціальності. Учасникам конференції потрібно заповнити реєстраційну форму (завантажити її) та відправити її на емейл адрес – parubchak_io@ukr.net
Візантійські диптихи V–VI cт.
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Непересічними пам’ятками, пов’язаними з писемною культурою, вважаються візантійські диптихи 5-6 століть. Власне, диптихами в античному побуті називалися конструкції з двох сполучених дерев’яних або кістяних дощечок, внутрішні площини яких лишалися рівними і чистими для записів грифелем чи вкривалися шаром воску, де текст продряпувався спеціальною паличкою. Старі записи легко стиралися і поступалися новим, тож диптихи слугували не…
Львівський історичний клуб 