Юлія Свищ. Півтораручні мечі

Новий етап у розвитку війська та військової справи ознаменував собою зміни у зовнішніх ознаках мечів та їх духовного значення для середньовічної людини. Меч залишався одним із основних видів озброєння аж до XVII ст. У XIII-XIV ст. конструкція меча змінюється і пов’язано із двома причинами – еволюцією лицарського обладунку – у XI ст. поширюється кольчуга і…

Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина IV

Настав 539 р. Від Різдва Христового. Візантійський імператор Юстиніан продовжував робити ходи в своїй шаховій партії. Так, він вирішив, що його двоюрідний брат Герман, який два останні роки успішно воював з маврами, достойний більшого, ніж просиджувати штани в Карфагені. Германа відкликали з Чорного Континенту, а його місце знову зайняв Соломон. Нашому герою знову надали посади…

Юлія Свищ. Класичний лицарський меч

Походження лицарського меча найчастіше виводять від довгих залізних мечів давніх кельтів і далі, через мечі періоду вікінгів і епохи Великого переселення народів. Так чи інакше, про середньовічний меч відомо досить багато, однак не усі дослідники акцентують свою увагу на символічному значенні меча, його конструктивних особливостях під час проведення лицарських турнірів, а також на теоретичних аспектах…

Володимир Лагодич. Коріпп Африкан Граматик та його твори

Коли мова йде про літераторів епохи Юстиніана Великого, одразу згадується одна-єдина людина. І справді, Прокопій Кесарійський не тільки запам’ятався сучасникам літературним талантом та їдким язиком, а й супроводженням ромейського воїнства в Африці, Італії та Сирії протягом декількох років. Так чи інакше, буде малодушним казати, що крім Прокопія, на той час ромеї не мали жодного письменника…

“Апокаліпсис” Альбрехта Дюрера

У 1511 р. друкар з Нюрнбергу Ієронім Гьольтцель випустив видання «Апокаліпсису» з ілюстраціями знаменитого Альбрехта Дюрера. Це було вже друге видання цієї серії гравюр; перше (1498) на той час набуло величезної популярності, так що друкар постарався не осоримитись цього разу. Плід спільної роботи двох професіоналів своєї справи вразив сучасників. Гьольтцель забезпечив красивий, чіткий та рівний…

Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина ІІІ

Поки Соломон бився з маврами, надворі була весна 536 р. Ревні та не особливо християни, а також всякого роду аріанці збирались святкувати Великдень. Святкувати його збиралось і ромейське воїнство на чолі з Соломоном. Коли євнух увійшов в міський храм та зайняв своє місце поряд з охороною, навряд він взагалі міг подумати про те, що в…

Василь Босак. Візантійська історіографія VI – XV ст.

Вчені–візантиністи не можуть провести чітку хронологічну межу між пізньоантичною історичною літературою, та її спадкоємицею — візантійською. Щодо дат, до яких маємо прив’язатись, виділимо дві ключові: так, в державотворчому аспекті це і 330 р. як перенесення Костянтином І (306-337) столиці в Константинополь, і падіння Риму від навали варварів в 410 р. Проте, на менталітеті людей тої…

Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина ІІ

Навесні 535 р. візантійська армія на чолі з намісником Соломоном поверталась у Карфаген, здобувши рішучу перемогу над мавританськими бунтівниками. Але варто було ромеям увійти в давнє місто, як тут же прийшла вістка, що маври знову повстали, сповнені крім цього й бажанням помститися за своїх близьких. І вкотре полем бою стала багатостраждальна Бізанцена. Соломону і його…

Василь Босак. Життя та історичні праці Пріска Паннійського

Візантійський історик Пріск Панійський мешкав в період створення і піднесення на теренах імперії політичної, наукової, та літературної думки. Основною причиною цього була політика імператора Феодосія ІІ (401–450 рр.), що був вихідцем зі старої однойменної династії ще часів Західної Римської імперії. За свою любов до науки від сучасників він отримав прізвисько Каліграф. За сприяння імператора  в…

Що в імені тобі моїм? Особливо, як звуть мене Порфирій

У різні роки VI ст. в Константинополі були на слуху два створіння Божі на ім’я Порфирій. Чим же вони привернули увагу непідкупного столичного люду? Перше створіння було людиною – цей Порфирій був одним з найкращим візничим за всю історію столичного Іподрому. Принаймні, нікому із його конкурентів не вдавалось бути удостоєним семи статуй в місті, продовжуючи…