Всі ми ще зі шкільної парти знаємо, що князя Ігоря вбили древляни за те, що “нерозумний” князь вирішив двічі зібрати данину з розлюченого племені. Але сучасним історикам така версія видається вкрай недостовірною та, відверто кажучи, дурною. Що ж сталося із Ігорем насправді ніхто точно не знає, однак ми поділимося з Вами більш ймовірним сценарієм розвитку…
Тарас Ігнатов. Галицько-волинські ординці?
Ще дуже давно я наштовхнувся в інтернеті на цікаву на перший погляд статтю від WAS під назвою “Галицько-волинські ординці. Як русини з монголам нападали на Європу” авторства Олеся Кульчицького. Звичайно, мене, як людину, яка займається цим періодом зацікавила дана стаття і я вирішив її прочитати. На початку статті ми бачимо, що мета автора багатообіцяюча –…
Анатолій Шестаков. Русичі на службі Візантії
Військово-політичні відносини Київської держави та Ромеї займають важливе місце в історіографії. Сьогодні ми розповімо про один з елементів військових взаємин, а точніше про роль русичів у Візантійській армії. Кілька слів про набір воїнів монети на службу Ну що ж почнемо з основ, найманці могли потрапити до візантійського війська чотирма різними способами. По-перше, шляхом укладання союзного…
Військова справа римлян від Александра Севера до Костянтина І
Центральний стратегічний резерв у формі постійних мобільних армій — найважливіший інноваційний елемент у пізньоримських збройних силах, остаточно оформився на початку IV століття. Цей процес був поступовим і складним продуктом повільної й безперервної еволюції, що тривала з II до кінця III ст. Германський світ, який перебував у стані відносного спокою відтоді, як Марій переміг полчища кімврів…
Володимир Лагодич. Про мілітарну спадковість Риму IV-VII ст.
Часто можна натрапити на тезу (і небезпідставну), що Античність закінчилася в епоху Арабських завоювань. Ці завоювання запустили цілий ланцюжок подій, під час яких Імперія остаточно втратила колишній римський образ і перетворилася на зовсім іншу державу, хоча де-юре, називалась Римською імперією до припинення існування. Так само, із втратою імперського впливу, антична культура гине на захопленому варварами…
Владислав Газарян. Перша історична пропаганда.
Знайомтесь – це Бехістунський напис (давньоперс. Bagastana від слова baga – бог, дослівно “місце бога”), перший відомий нам приклад переписування історії та пропаганди. Напис являє собою трьомовний (давньоперська, еламська та аккадська, себто вавилонська) клинописний текст, вирізьблений на однойменній скелі поблизу сучасного міста Керманшах у Західному Ірані. Рельєф висічено на висоті 105 метрів від стародавньої дороги,…
Готи із Дакії на службі римського імператора
На межі IV та V століть від Різдва Христового відбулась досить примітна історія, яка не тільки продемонструвала той чудесний бардак, який творився у тодішній Римській імперії. Описані нижче події хоч і не особливо відомі, однак представляють собою приклад як вірності й доблесті людської, так і заздрості та жадібності, помножених на дурість. Історія та про магістра…
Тарас Ігнатов. Друге вторгнення монголів в польські землі та облога Сандомира в контексті русько-ординської війни (1259-1260 рр.)
Друга половина 50-тих рр. XIII ст. характеризується пожвавленням монгольської присутності на західних кордонах своєї імперії. Передусім це стосується взаємин з Королівством Русі та зміною влади в Золотій Орді. Саме в середині XIII ст. в ординців почалися певні проблеми, пов’язані з діяльністю галицько-волинського правителя Данила Романовича. Провадячи прозахідну політику і закликаючи до боротьби проти Орди європейських…
Cережки в біблійних сюжетах
«Сережки — це прикраси, які єврейки носять замість обрізання, щоб їх можна було відрізнити від інших жінок». Так у XV столітті говорив знаменитий францисканський проповідник Джакомо делла Марка, і для сучасної людини це звучить досить загадково. Коли сережки стали характерною ознакою єврейки, де це відбувалося і чому єврейських жінок то зобов’язували носити сережки, то навпаки?…
Данило Савка. Перший період Громадянської війни в Англії: 1642-1644
Громадянська війна офіційно почалася 22 серпня 1642 року, після того, як Карлі І вивісив королівський стяг на пагорбі Ноттінгема1. Згідно з даних парламенту, сили короля налічували 1100 піхотинців, 6 тисяч кавалеристів та 46 гармат2, що, ймовірно, є перебільшенням: за різними даними, королівська армія складалася приблизно з 10 тисяч солдатів, проте у нього були проблеми з…
Львівський історичний клуб 