Коли ми говоримо про передумови Каролінгського Ренесансу, мова йтиме про згасання римської культури і настання доби варварських королівств у Європі. В цей час інтелектуальне життя припиняє свій звичний цикл, а подекуди зовсім згасає. Г. Кенігсбергер пише у своїй монографії “Середньовічна Європа. 400 – 1500 рр.”, що за два століття до правління Карла Великого(768 – 814) на північ від Альп зникають всі римські школи та інтелектуальні центри. Вони зберігаються лише в Італії, Іспанії, монастирях Нортумбрії (Англія) та Ірландії – острові вчених та святих.
Дербент: Північні ворота арабо-перської цивілізації.
Місто має надзвичайно сильно вигідне географічне положення, адже розміщене у т. зв. Дербентському проході, котрий є притиснутий із східної сторони Каспійським морем, а із західної – Кавказькими горами. Ще Геродот, у своїй “Історії” згадує про Дербентський прохід, і говорить, що він зв’язує північний (кочівний) і південний (перський) світи. Саме цей прохід, давав змогу кочовим племенам без труднощів здійснювати кочові набіги у Персію (Іран), тим самим завдаючи значних збитків.
Ченстоховська ікона Божої Матері
На Русі ця ікона з’явила, ймовірно, разом з Анною-Єфросинією, дочкою візантійського імператора Ісаака II Ангела і матір’ю короля Данила Галицького. У всякому разі вже за його сина, князя Лева Даниловича ми маємо точні дані про місце перебування ікони. Зокрема відомо, що в другій половині ХІІІ ст. Лев Данилович привіз її до міста Белза і з великою честю помістив в Белзькому замку під опікою православного духовенства. Бартоломей Зиморович у своїй праці «Leopolis triplex» стверджував, що король Лев I Данилович віддав Святоонуфріївському монастирю на зберігання ікону Богородиці, мальовану нібито самим Лукою Євангелістом.
Гідронімія давньої та середньовічної України
Автор – Данило Грегуль (студент КНУ ім. Т. Шевченка ) Чому така назва цього посту? Багато назв річок, та й не тільки, надавалися у давні часи, за часів панування кімерійців, скіфів, сарматів, греків, римлян тощо. Заслуга середніх віків в тому, що у цей час багато назв, які нам відомі сьогодні, закріпилося за географічними об’єктами, хоч…
На стику двох імперій. Битва при Таласі (751 р.)
Початок VIII ст. – це період стрімкого посилення двох держав – Арабського Халіфату і Танської Імперії (Китай). До середини VIII ст., араби вийшли до кордону з Китаєм, тим самим і ставши основним його суперником, котрий теж мав претензії на територію Трансоксанії. Ці претензії вилились у битву при Таласі (751 р.), котра закінчує велику епоху арабських завоювань у східному напрямі. Це зіткнення позначило кінець цілої епохи. Війська арабів ніколи не проникали східніше Фергани. Та й китайська армія в останній раз висунулася так далеко на схід.
Чому “писали” (вишкрябували) графіті, на стінах храмів в часи Київської Русі?
Сьогодні пропонуємо Вам, розглянути доволі цікаву тему: чому в храмах часів Київської Русі люди вишкрябували на стінах різні написи (графіті). І саме у цій розповіді ми розглядатимемо графіті на стінах Софії Київської та церкви святого Пантелеймона в Галичі.
Як відомо з наказу Володимира Великого, писати на стінах храму не можна було, але цією забороною нехтували не лише прості люди, а й князі та митрополити. Традиція видряпування графіті в церкві прийшла з Візантії разом із християнством, де ромеї так скріпляли клятви, просили в Бога допомоги і захисту, прощення,( “Господи поможи рабу своєму Петру”, “Господи помози рабу своєму Василію грешному”), скріпляли договори купівлі-продажу, а священнослужителі робили записи головних державних подій (смерті князів, міждержавні договори і т.д.) Перші записи на стінах Софії Київської були зроблені глаголицею.
Імперська корона або Корона Карла Великого
Імперська корона або Корона Карла Великого (нім. Reichskrone) – корона королів та імператорів Священної Римської імперії. Корона була виготовлена для імператора Оттона I Великого або його сина Оттона II (як імператора-співправителя) у другій половині Х століття, можливо, в майстернях бенедиктинського абатства в Райхенау або в Мілані. Приємного читання. З питань рекомендованої літератури до теми, а…
Про нас
Вітаємо Вас на сайті наукового товариства студентів-медієвістів ЛНУ ім. Івана Франка. Тут Ви зможете знайти інформацію про нашу діяльність, а також все, що стосуєтся історії середніх віків та її вивчення.
