Автор – Данило Грегуль (студент КНУ ім. Т. Шевченка ) Чому така назва цього посту? Багато назв річок, та й не тільки, надавалися у давні часи, за часів панування кімерійців, скіфів, сарматів, греків, римлян тощо. Заслуга середніх віків в тому, що у цей час багато назв, які нам відомі сьогодні, закріпилося за географічними об’єктами, хоч…

Початок VIII ст. – це період стрімкого посилення двох держав – Арабського Халіфату і Танської Імперії (Китай). До середини VIII ст., араби вийшли до кордону з Китаєм, тим самим і ставши основним його суперником, котрий теж мав претензії на територію Трансоксанії. Ці претензії вилились у битву при Таласі (751 р.), котра закінчує велику епоху арабських завоювань у східному напрямі. Це зіткнення позначило кінець цілої епохи. Війська арабів ніколи не проникали східніше Фергани. Та й китайська армія в останній раз висунулася так далеко на схід.

Сьогодні пропонуємо Вам, розглянути доволі цікаву тему: чому в храмах часів Київської Русі люди вишкрябували на стінах різні написи (графіті). І саме у цій розповіді ми розглядатимемо графіті на стінах Софії Київської та церкви святого Пантелеймона в Галичі.

Як відомо з наказу Володимира Великого, писати на стінах храму не можна було, але цією забороною нехтували не лише прості люди, а й князі та митрополити. Традиція видряпування графіті в церкві прийшла з Візантії разом із християнством, де ромеї так скріпляли клятви, просили в Бога допомоги і захисту, прощення,( “Господи поможи рабу своєму Петру”, “Господи помози рабу своєму Василію грешному”), скріпляли договори купівлі-продажу, а священнослужителі робили записи головних державних подій (смерті князів, міждержавні договори і т.д.) Перші записи на стінах Софії Київської були зроблені глаголицею.