В сучасній пострадянській історіографії за «легендарними сагами» закріпилась слава художньої літератури, яку не можна трактувати, як історичне джерело. Хоча в світовій історіографії «сагам про давні часи» присвячено велику кількість теоретичних напрацювань, вони так і не залучались до наукового обігу російськими та українськими істориками. Більшість текстів саг не перекладені, або фрагментарно перекладені слов’янськими мовами. Перед дослідниками постає завдання переосмислення даного питання, заснованого на критичному джерелознавстві та залученні сучасної світової історіографії.
Категорія: Історія Середньовіччя
РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ІМПЕРАТОРА–ІКОНОБОРЦЯ КОНСТАНТИНА V
Дослідження найважливіших аспектів іконоборства VIII–IX ст. надзвичайно актуальне для осмислення багатьох фундаментальних підвалин не лише подальшої історії християнства, але й усієї історії Візантійської імперії, для якої релігія була невід’ємною складовою усіх сфер життя впродовж більш ніж тисячолітнього існування цієї держави. Розгляд найважливіших аспектів політики держави щодо Церкви у Візантії у VIII ст. є ключем для розуміння багатьох проблем візантійської історії.
ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ В ЕПОХУ ОТТОНІВСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ
В історії Західноєвропейської науки, Раннє Середньовіччя є одним з найменш досліджених періодів. В статті пропонується нелінійний підхід до історії науки, завдяки якому заключний етап доарабської Західноєвропейської науки (т.зв. «Оттонівське Відродження») розглядається через призму як античної, так і власне ранньосередньовічної математичної та філософської традиції. Центральне місце дослідження присвячене філософському осмисленню математичних праць Герберта Аврілакського, останнього визначного науковця Раннього Середньовіччя.
Лекція: МИСТЕЦТВО РУКОПИСНОЇ КНИГИ НА ТЕРЕНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
ЗАПРОШУЄМО НА ВІДКРИТУ ЛЕКЦІЮ
МИСТЕЦТВО РУКОПИСНОЇ КНИГИ НА ТЕРЕНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Зустріч відбудеться – 4 квітня (понеділок) 2016 р. о 10-10.
Місце зустрічі – Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів, вул. Університетська 1, 336 ауд.)
Доповідатиме – Валентин Колонтай, реконструктор середньовічних книг, голова організації Майстерня “Форзац”.
Для контакту: 0680594043, 0939251867 (Дмитро Димидюк)
ВІД КНИГИ ІЗ ДАРРОУ ДО ПСАЛТИРЯ КОРМАКА: ЕВОЛЮЦІЯ ОЗДОБЛЕННЯ ІРЛАНДСЬКИХ РУКОПИСІВ
Ірландія вступила в епоху Середньовіччя із власною, самобутньою культурно-релігійною традицією. В першу чергу це було викликано таким фактором як природна ізоляція. Знаходячись на віддаленому від континенту острові ірландці не зазнали впливу з боку Римської імперії чи інших країн, що дозволило їм зберегти власні культурні надбання і довгий час залишатися поза межами глобалізаційних процесів.
Галицько-візантійські відносини у другій половині ХІІ ст.: політичний аспект. Доповідь Ольги Козачок на науковому семінарі Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (23 лютого 2016 р.)
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Початок відносин Візантії з майбутнім Галицьким князівством ведуть від 1104 р., коли донька перемишльського князя Володаря була заручена із сином імператора Алексія Комніна – Ісааком. В історіографії прослідковуються деякі тенденції бачення розвитку їх відносин: 1) контакти імперії з Києвом занепадають, а з молодими і могутнім Галицьким князівством впродовж усього ХІІ ст. розвиваються у дружньому руслі;…
Чи постачала Священна Римська імперія вояків до Константинополя? Доповідь Олега Лугового на історико-філологічному семінарі в УКУ (28 вересня 2015 р.). Звіт про подію
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
28 вересня минулого року Олег Луговий в стінах нового корпусу УКУ мав виступ, на якому запропонував наблизитись до з’ясування недостатньо дослідженого фахівцями питання – чи були присутніми на службі у ромейських василевсів солдати іншого християнського імператора? Для одеського історика зазначена тематика є логічним продовженням попередніх студій, адже Олег Михайлович знаний як автор низки студій про…
ЛИЦАРСЬКІ ТУРНІРИ ТА ТУРНІРНЕ ОЗБРОЄННЯ
Стаття узагальнює знання про таке явище Середньовіччя, як лицарські турніри, про їхню історію, про ритуали, що мали місце на лицарських турнірах, про типи боїв під час турнірів та про те, яка зброя та обладунки на них використовувалися, як ця зброя і обладунки змінювалися з часом.
Засідання ЛМК: “Від Книги із Дарроу до Псалтиря Кормака: еволюція оздоблення ірландських рукописів”
ЗАПРОШУЄМО НА ВІДКРИТУ ЛЕКЦІЮ
ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ
на тему:
“Від Книги із Дарроу до Псалтиря Кормака: еволюція оздоблення ірландських рукописів”
Зустріч відбудеться 16 березня (середа) о 11-50.
Місце зустрічі – кафедра історії середніх віків та візантиністики.
Звітуватиме – Ксенія Скшентувенська (історик, 3 курс)
ЯКОЮ МОВОЮ ГОВОРИЛИ НА РУСІ ?
Усім відомо, що Східноєвропейські території здавна населяли полікультурні суспільства в силу вигідного географічного розташування. Русь знаходилась на перетині важливих торгових шляхів – Волзького, Шляху з Варяг в Греки, тощо. Саме це і приваблювало скандинавських купців починаючи з VIII ст. Однак якою мовою спілкувались ці різноетнічні маси? Одна з «саг про давні часи» містить цікавий епізод, який описує торговий шлях на Схід. За словами автора на Русі говорили латиною, німецькою, данською, гардською (Від слова Гардарікі, скандинавської назви Русі)…
Львівський історичний клуб 