«ДВОРЪ ЖЬ КНЯЖЬ РАЗГРАБИША…»: АБАВЯЗКІ ЎЛАДАРА ПЕРАД ГРАМАДСТВАМ І ЯГО АДКАЗНАСЦЬ ЗА ІХ ПАРУШЭННЕ (ПА МАТЭРЫЯЛАХ СТАРАЖЫТНАЙ РУСІ І СКАНДЫНАВІІ).

«ДВОРЪ ЖЬ КНЯЖЬ РАЗГРАБИША…»: АБАВЯЗКІ ЎЛАДАРА ПЕРАД ГРАМАДСТВАМ І ЯГО АДКАЗНАСЦЬ ЗА ІХ ПАРУШЭННЕ (ПА МАТЭРЫЯЛАХ СТАРАЖЫТНАЙ РУСІ І СКАНДЫНАВІІ). «ДВОРЪ ЖЬ КНЯЖЬ РАЗГРАБИША…»: ОБОВ’ЯЗКИ ПРАВИТЕЛЯ ПЕРЕД СУСПІЛЬСТВОМ І ЙОГО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЇХ ПОРУШЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА СКАНДИНАВІЇ). DUTIES OF THE RULER TO THE SOCIETY AND RESPONSIBILITY FOR VIOLATING THEM (BASED ON THE…

МОГИЛЬНИКИ ПРАЗЬКО-КОРЧАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ПРИП’ЯТІ

МОГИЛЬНИКИ ПРАЗЬКО-КОРЧАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ПРИП’ЯТІ МОГИЛЬНИКИ ПРАЖСКО-КОРЧАКСКОЙ КУЛЬТУРЫ ПРАВОБЕРЕЖЬЯ ПРИПЯТИ PRAZKO-KORCHATSKA’S GRAVEYARDS THE RIGHT BANK OF PRIPYAT Автор – Софія ЗМЕРЗЛА, Львівський національний університет імені Івана Франка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглянуто могильники празько-корчацької культури. Описано особливості ґрунтових та курганних могильників. Висвітлено проблеми вивчення поховань західних слов’ян. Ключові слова:…

ОШМЯНСЬКА БИТВА 1432 Р.

ОШМЯНСЬКА БИТВА 1432 Р. ОШМЯНСКАЯ БИТВА 1432 Г. BATTLE OF ASHMYANY (1432) Автор – Вадим СТЕЦЮК, Камʼянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглядаються стратегічні, оперативні й тактичні аспекти Ошмянської битви 8 грудня 1432 р. – однієї з двох ключових битв громадянської війни у Великому князівстві…

«БИТВА ОСЕЛЕДЦІВ»: ХІД, ТАКТИКА І СТРАТЕГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОРЛЕАНА

Битва була найбільшою і значною подією, котра відбулася на початку 1429 р. Подія нічим особливим не запам’яталася сучасникам, окрім безглуздої атаки і ганебної поразки французів, та великої кількості оселедця, котрий розсипався на полі битви.

ПРИСВОЕНИЕ УЧЕНЫХ СТЕПЕНЕЙ В СРЕДНЕВЕКОВЫХ ЕВРОПЕЙСКИХ УНИВЕРСИТЕТАХ

Названия таких ученых степеней как бакалавр, магистр, доктор встречаются в документах европейских университетов  в Праге, Парме, Кракове, Болоньи (ХІІ – ХІІІ вв.). Получение любой ученой степени, во-первых, давало право на ведение преподавательской деятельности, во-вторых, обеспечивало увеличение доходов и получение различных привилегий и возможностей,  в-третьих,  гарантировало  получение должности после выхода из преподавательского состава университета.

СМЕРТЬ І Є БЕЗСМЕРТЯ: ШЛЯХ ВІКІНГІВ РУСІ ДО ВАЛЬГАЛЛИ

Швидкоплинність життя з давніх-давен хвилювала людину. Наближення смерті приводило людину до розпачу, смутку, безмірного страху, що пронизував наскрізь й паралізовував тіло та розум. Ніхто не знав, що є по інший бік річки Лети, чи є хоч якісь відчуття після того моменту, коли душа залишає людське тіло. Ніхто не знав, бо жодному чоловіку чи жінці ще не вдавалося повернутися з того світу.

ПРОТОРЕНЕСАНС У ПРАЗІ? ЦІКАВІ ДЕТАЛІ ВІДНОСИН ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКИ ТА КАРЛА IV ЛЮКСЕМБУРГА

Нам чудово відомо про епоху Відродження (Ренесансу), коли йдеться про італійські землі. Та чи багато ми знаємо про те, що один із знаменитих представників італійського Відродження, поет і «батько гуманізму» Франческо Петрарка (1304-1374) був пов’язаний із чеськими землями, листуючись із королем Чеського королівства та імператором Священної Римської імперії Карлом IV Люксембургом (1316-1378)? Власне, про характер відносин цих видатних постатей свого часу цікаво поговорити більш детально. А також «пролити світло» на дискусійний момент: чи існує вдосталь підстав говорити про передгуманізм і Проторенесанс на чеських землях у XIV ст.?

ФЕНОМЕН ПІРАТСТВА У СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ СЕРЕДЗЕМНОМОР’Ї (ХІ-ХІІІ СТ.).

Протягом століть Середземне море було центром міжкультурних зв’язків Сходу і Заходу. Саме це море справедливо можна вважати колискою цивілізацій, місцем зародження основних світових релігій, котрі зумовили протистояння культур та народів у минулому та актуальні в сьогоденні. Зокрема піратство одне з тих явищ історичного минулого, яке користувалося посиленою увагою, з боку сучасників, і у наш час це явище набуває популярності завдяки використанню романтизованих образів піратів у кінематографі та художній літературі. Тому ми зараз спробуємоуточнити образ піратів і привідкрити одну із сторінок історії цього явища у Середні віки.

УКРАЇНЦІ У БИТВІ ПІД ГРЮНВАЛЬДОМ: СПРОБА ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Щороку влітку у Польщі відбувається грандіозне відтворення середньовічної битви в районі селищ Грюнвальд і Таненберг, яка відбулася 15 липня 1410 року і була однією із найбільших в Європейській історії і є чи не найяскравішою подією в історії кількох східноєвропейських націй. Цю битву можна назвати «битвою народів»: через велику кількість представників народів, які брали в ній участь. Це, зокрема, поляки, литовці, жмудь, білоруси, українці (тоді – русини), татари, молдавани та вірмени, з одного боку, та німці, австрійці, французи з іншого. Останні ж, як і багато інших рицарів[1], були «гостями» в армії Тевтонського ордену і відзначались тим, що перебували на власному утриманні. Чехи, угорці, волохи, як найманці воювали із обох сторін. Також і поляки перебували в складі обох армій. Цілком можливо, що й німці, які становили на той час більшу частину населення Львова, могли брати участь в битві в складі львівської хоругви.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЯРОСЛАВА МУДРОГО КРІЗЬ ПРИЗМУ ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ: ЦІНА ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ.

Розгортаючи підручник для 7 класу, пересічний український школяр читає приблизно таке: «Ярослав Мудрий поріднився з усією Європою… Він виводив свої стосунки з іншими державами з принципу шлюбної дипломатії… Анна Ярославна стала королевою Франції…» і т. д. і т. п. Ясно ж, людину, котра хоче сповна пізнати історію власної держави, такий підхід задовільняти не може. Адже не згадано де-факто нічого, крім цієї шлюбної дипломатії, наче українцям треба пишатися, що дочки їхнього князя виходили заміж за європейських королів, при цьому за зовнішню Ярослава Володимировича, його зарубіжні інтриги, завдяки яким не один згадуваний король посідав трон (якщо це було в інтересах руського володаря), навіть поважні історики воліють говорити досить поверхнево.