Типовий бойовий шлях німецького пса війни

Вілібальд фон Шауенбург був нащадком одноіменного дворянського роду, колишніх васалів Бамберзького єпископа. Його предки у XIII ст. збудували замок, під назвою Шауенбург, який і став «родовим гніздом» сімейства. Він розташовувався на височині, контролюючи долину під назвою Ітца, між Тюринзьким лісом та Майном. Однак, часи ішли – вже у XV ст. рід збіднів, і замок довелося…

Роман Мартинчук. Владислав ІІІ Варненчик: історичний портрет

У сучасній українській історіографії вивченню польської тематики не приділено належної уваги. Особливих студій потребує дослідження правління Владислава III (1434–1444) – польсько-угорського короля, якого пам’ятають здебільшого через загибель біля м. Варни. Опрацювання біографії Владислава є важливим для розуміння політичної картини в Польському та Угорському королівствах, до складу яких входили українські землі. Діяльність Владислава III неодноразово ставала…

Микола Козак. До теми бойових мистецтв Середньовічної Європи

На сьогодні серед загалу залишається вкоріненим стереотип про те, що практика бойових мистецтв була характерною лише для країн Далекого Сходу. Однак на сьогодні відома достатня кількість джерел, аби окреслити загально, а в перспективі й більш детально бойові мистецтва середньовічної Європи. Передовсім необхідно термінологічно визначити бойове мистецтво як комплекс знань і систему підготовки людини (професіонала або…

Володимир Лагодич. Побутові негаразди візантійського архітектора

Для людей, які в силу обставин ознайомились поближче з ромейською історією, Анфімій Тралльский (або ж Анфімій із Тралл) постає в образі блискучого математика та архітектора, відповідального, вкупі з Ісидором Мілетським, за створення найбільшого досягнення візантійської архітектури: Храму Святої Софії, збудованого протягом 532-537 рр. Однак в першу чергу Анфімій був живою людиною, який цілком міг використовувати…

Юрій Прочко. “Військова революція” в козацькому, польському та московському війську

У 1955 р. англійський історик Майкл Робертс увів у науковий  обіг  термін  «військової  революції  1560– 1660 рр.»  для  окреслення   всіх   військових   змін  цього періоду [36, p. 195]. Прихильники цієї теорії вважають, що тактичні зміни полягали у використанні лінійної побудови, в якій завдяки збільшенню числа мушкетів, вогнева міць яких ефективно використовувалась у поєднанні з мобільним квадратом…

Поранення клинками від хірурга Раватона

Однією із програмних медичних праць Нового часу є Chirurgie d’armée (фр. Військова хірургія) Гуго Раватона, основна робота в історії європейської хірургії. Що це за звір такий, та хто його автор? На момент публікації цієї книги в 1768 р., Г. Раватон пропрацював військовим хірургом добрих 36 років, а потім був головним хірургом госпіталю Ландау. Ландау тоді…

В трьох словах про хірургію в Середньовіччі

Протягом усього правління англійського короля Генріха IV, хірург Джон Бредмор працював придворним лікарем. У 1403 і 1406 рр. він отримував виплати від королівського двору на оплату мит та одягу, а також, мабуть, ще й 10 марок на рік від принца Уельського. У 1408 р. він був призначений митним доглядачем у Лондонському порту, що принесло йому…

Так який університет перший?

Сьогодні найстарішим університетом вважається Болонський, який веде свою історію від правничої школи, заснованої ніби як у далекому 1088 р. За ним іде медична школа Салерно, Оксфордський та Паризький університети, які з’явились начебто в XII ст. Хоч воно читачу і може здатись, що проміжок ХІ-ХІІ ст. – це надто рано для вищих шкіл, але це все…

Микола Козак. Останній бій Святослава Ігоровича

Київський князь Святослав Ігорович (944–972), без сумніву, є чи не найбільш виразною постаттю з-поміж українських князів. Будучи особистістю вкрай харизматичною та войовничою, він залишив по собі, поруч із військовою славою, таємницю історії своєї загибелі. Всупереч легендарному амплуа князя-воїна, який, за словами Леонтія Войтовича, був «останнім вікінгом на київському престолі» [5, c. 227], на сторінках літопису…

Володимир Лагодич. Як нам поділити Рим?

У цей день, 17 січня 395 р., в Медіоланумі (суч. Мілан, Італія) упокоївся у Бозі римський імператор Феодосій I. Його смерть, як з’ясувалось згодом, виявилась ключовою для подальшого розвитку Римської Імперії – бо більше ніколи державою римлян не керував один чоловік. Протягом V ст. хоч і бували випадки, коли константинопольський імператор був єдиним римським государем,…