Кілька слів про класичну сирійську мову Автор – Владислав Водько, аспірант ОНУ ім. І. Мечникова 28 вересня, у четвер, на історичному факультеті ОНУ імені І.І. Мечникова пройшла лекція аспіранта кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Владислава Водько. Доповідач протягом двох років знайомився з сирійською мовою, здобувши необхідну базу на чудовій літній школі з семітської…
Категорія: Середньовічний Схід
“Смерть” в самурайському середовищі
Сприйняття смерті для буші було дещо особливим і заслуговує уваги, та детального вивчення цього питання. Традиційний обряд харакірі чи будь який подвиг, який могли вчинити самураї, нехтуючи своїм життям, мали під собою певний мотиваційний ґрунт. Практично, мотиви відносно сприйняття життя і смерті формувалися на релігійних світоглядах. Самураї в середньовічній Японії (як вже зазначалося в попередній статті), сповідували шінтоїзм, буддизм і конфуціянство. Так, чи інакше кожна з цих релігій вплинула на менталітет лицарів середньовічної Японії і на сприйняття смерті зокрема.
Війна в усвідомленні самурая
Війна в усвідомленні самурая Война в осознании самурая The war in awareness of samurai Автор – Гродзіцький Євген, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка У самурайському середовищі, ще з VII ст. існувало таке поняття, як “справедлива війна“. Мотиви цієї концепції були взяті в результаті зв’язків з Китаєм, та відповідно базувались на конфуціянських нормах. Зокрема, основи…
Особливості релігійного світогляду самураїв
Мабуть, найбільш впливовою релігією, яка змінивши і ставши згодом основою японської свідомості, був буддизм. Згідно з китайською “Історією династії Лян”, у 467 році, п’ять ченців з Гандхари відправилися до, ймовірно Японії, де вони розповсюдили вчення буддизму. Як, зазначає російський історик, та дослідник буддиської філософії, О. М. Ігнатовіч, буддизм, особливо в тому вигляді, в якому він прийшов до Японії, мав більш емоційний, ніж конфуціянство, характер і виявився незрівнянно ближче вже до світосприйняття японців і місцевих вірувань. У цьому сенсі буддизм знайшов досить сприятливі умови для поширення за рахунок переважання літургійної складової. Поширенню буддизму на островах сприяла й та обставина, що одночасно з буддизмом в Японії не було “ввезено” іншої, конкурентоспроможної ідеології (на урядовому рівні).
Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2
Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2 Викинги на Руси до 882 года: каганат Руси. Часть 2 Vikings on Rus’ until 882: Rus’ Khaganate. Part 2 Автор – Гамма Юлія, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка Дана стаття присвячена етимології головних термінів та понять, які використані при дослідженні теми. Етимологія – це наука,…
Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 1
Руський каганат – державне утворення першої половини ІХ ст., яке хронологічно передувало, як прийнято вважати, Руській державі. На сьогодні немає єдиної, чіткої думки стосовно даного утворення, а актуальність питання не зникає вже не одне століття.
В даній статті звернемо свою увагу на джерельну базу даного питання, яка є досить великою, але свій початок бере саме з писемних. Вони є основоположними при формуванні загального уявлення про можливі історичні події на тій чи іншій території.
З ІСТОРІЇ ОДНІЄЇ СУПЕРЕЧКИ, АБО ДИСКУСІЇ ПРО РОЛЬ ХОЗАРІВ В СТАНОВЛЕННІ РУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ВИСВІТЛЕННІ СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ
Хозарський чинник у формуванні Києворуської держави завжди викликав численні дискусії серед дослідників. Хоч вплив південно–східного сусіда ніхто не заперечував, проте ступінь впливу Хозарського каганату на державотворчі процеси активно обговорюється й сьогодні. В статті проаналізовано основні здобутки сучасної історіографії у вивченні «хозарського питання», розглянуто ключові тенденції у цьому напрям
ЯКИМИ МОВАМИ ГОВОРИЛИ У ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ТА РАННЬОМОДЕРНОМУ ЛЬВОВІ?
Історія Львова доказує, що місто – це не будівлі. Львів – це люди різних національностей, різних культур та віросповідань. Саме мультикультурність міського простору формує повагу та терпимість до іншого, що є актуальним для сьогодення. У Львові, в різний час, можна було почути німецьку, польську, українську, угорську, вірмено-кипчацьку, ідиш, сефардську, італійську, грецьку, османо-турецьку та інші мови. Як ці люди між собою спілкувалися та як змогли співіснувати всі ці мови у такому малому міському просторі?
Хазарский альманах / Ред. кол.: О. Б. Бубенок (глав. ред.), В. Я. Петрухин (зам. гл. ред.) и др. – М., 2016. – Т. 14. – 439 с.
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Настоящий том ежегодника «Хазарский альманах» содержит материалы, посвященные юбилеям Т. М. Калининой, В. С. Флёрова, П. Б. Голдена и С. А. Плетнёвой. Опубликованные в сборнике статьи соответствуют научным интересам юбиляров. Здесь представлены публикации по истории иудаизма в Восточной Европе, салтовской археологии, арабскому источниковедению, тюркологии, византологии. В отдельную рубрику выделены статьи, касающиеся дискуссии относительно вопросов этимологизации…
ПРИЧИНИ ЗАГИБЕЛІ ВЕСТГОТСЬКОГО КОРОЛІВСТВА
У статті проаналізовано головні причини загибелі Вестготського королівства в контексті арабських завоювань початку VIII ст. Висвітлено політичну, економічну та етнічну ситуацію в країні напередодні мусульманської інтервенції на територію Піренейського півострова та визначено роль кожного із чинників, які призвели до загальнодержавної кризи.
Львівський історичний клуб 