Тарас Ігнатов. Особливості державно-політичного устрою Золотої Орди

Золота Орда – одна з найбільших середньовічних державних утворень. Спочатку вона була лише одним з улусів Монгольської імперії, але, згодом, в другій половині XIII ст. повністю відокремилася від неї та стала незалежною. Проте, формально перебуваючи у складі Монгольської імперії, Золота Орда фактично вже під час правління хана Батия проводила власну політику та в очах європейців…

Володимир Лагодич. Остготська інтермісія

535 рік. Від початку правління Юстиніана пройшло ні багато ні мало 8 років, і за цей час він встиг немало провернути. Почнемо наш огляд зі сходу і поступово підемо на захід, згадуючи всі найцікавіші події, які встигли відбутись на час закінчення війни з вандалами. Насамперед ми, звичайно ж, поглянемо на кордон з персами – там…

Володимир Лагодич. Чума на голову Юстиніана

Надворі 541 рік. Персидський шахіншах Хосров І вкотре безцеремонно навідався у гості на північно-східний кордон Візантійської імперії, штурмуючи аванпости Петра, Діоскурія та Піцунда. На Аппенінському півострові ромейські війська женуть в гори остготів, беруть в облогу Верону і скоро, здавалось би, весь італійський чобіт буде в руках імператора Юстиніана. Воно й не дивно – у останніх…

Володимир Лагодич. Про двох слов’ян у армії Юстиніана Великого

Повертаючись до теми слов’ян у візантійській армії (яких було немало у VII ст.: https://cutt.ly/En5wxkM), слід звернутись до Агафія Міренейського та його твору “Про правління Юстиніана”. Цей ромейський історик хронологічно продовжив справу Прокопія Кесарійського до 558 р., згадавши цілий ряд зовнішньополітичних подій – одна лиш учать римлян у лангобардо-гепідському протистоянні чого коштує. Торкнувся Агафій і подій…

Іван Мархвінський. “Дуже мало мужів у нашому величезному війську відправились до Христа як мученики”

Перша частина – https://cutt.ly/1bzmTD3 На Піренейському фронті без змін Cтаном на  травень 1212 р. християнська і мусульманська армії готуючись до активних дій  розмістились у Толедо та Севільї відповідно. Король розмістив хрестоносців в садах Толедо й забезпечив усім необхідним. Стояла нестерпна спека, війська союзників сходилися повільно, доводилося чекати. Це дратувало іноземних хрестоносців, а особливо французів, які…

Тарас Ігнатов. Держава Романовичів та Володимиро-Суздальське князівство

Кінець існування «Київської» Русі традиційно пов’язують із завоюванням Києва монголами у грудні 1240 року. Однак, як такої держави на той момент вже не існувало: Русь була роздроблена на окремі князівства, які лише формально визнавали владу Києва. Проте, завоювання монголів створили нову точку відліку в історії руських князівств. Починаючи з 1240-х років саме хани Золотої Орди…

Володимир Лагодич. Війна у спадок. Частина ІІІ

Востаннє ми залишили наших героїв під Дарою, в червні 530 р. Ромеї на чолі з Велізарієм, здобувши стратегічну перемогу (принаймні, на це прямо вказує Прокопій, рядком “Перси більше [після Дари] не хотіли мати відкритого бою з римлянами”), зрушили шальки терезів на свою користь – принаймні, так справи складались на центральній ділянці фронту. Поміж тим, шах…

Володимир Лагодич. Війна у спадок. Частина ІІ

Наша сьогоднішня історія бере свої початки від серпня 527 р., на східних кордонах Ромейської імперії. Як і завжди, на них не було спокійно: не так давно до влади у Константинополі прийшов племінник покійного базилевса Юстина І, Юстиніан, якому тільки належить в подальшому стати Великим, проголосити курс на відновлення Римської імперії, попутньо спустошивши казну та завоювати…

Володимир Лагодич. Війни у спадок. Частина І

Конфлікти між Римом та Персією, які тривали ледь не з ІІІ ст., по праву можна називати війнами тодішніх наддержав. Вони продовижились і у V ст. за попередників Юстиніана Великого – його дядька Юстина І (518-527 рр.) та Анастасія (491-518 рр.). Щодо останнього, на його правління прийшлась війна 502-506 рр., яку й назвали “Анастасієвою”. Вона стала…

Василь Босак. Перр’є і требюше – вплив на військову справу Середньовіччя

Перр’є з’явилося в Європі лише ближче до VII–VIII ст. і було принципово новим знаряддям, тож прослідкувати його тяглість (чи бодай часткову схожість) з античними аналогами неможливо.  Батьківщиною перр’є був Китай, де його запримітили арабські мандрівники [1]. В своїх працях вони згадували про нього як про манджанік. У Візантії ця машина стала відомою трохи раніше під…