Ще дуже давно я наштовхнувся в інтернеті на цікаву на перший погляд статтю від WAS під назвою “Галицько-волинські ординці. Як русини з монголам нападали на Європу” авторства Олеся Кульчицького. Звичайно, мене, як людину, яка займається цим періодом зацікавила дана стаття і я вирішив її прочитати. На початку статті ми бачимо, що мета автора багатообіцяюча –…
Категорія: Середньовічний Схід
Тарас Ігнатов. Друге вторгнення монголів в польські землі та облога Сандомира в контексті русько-ординської війни (1259-1260 рр.)
Друга половина 50-тих рр. XIII ст. характеризується пожвавленням монгольської присутності на західних кордонах своєї імперії. Передусім це стосується взаємин з Королівством Русі та зміною влади в Золотій Орді. Саме в середині XIII ст. в ординців почалися певні проблеми, пов’язані з діяльністю галицько-волинського правителя Данила Романовича. Провадячи прозахідну політику і закликаючи до боротьби проти Орди європейських…
Тарас Ігнатов. Особливості державно-політичного устрою Золотої Орди
Золота Орда – одна з найбільших середньовічних державних утворень. Спочатку вона була лише одним з улусів Монгольської імперії, але, згодом, в другій половині XIII ст. повністю відокремилася від неї та стала незалежною. Проте, формально перебуваючи у складі Монгольської імперії, Золота Орда фактично вже під час правління хана Батия проводила власну політику та в очах європейців…
Володимир Лагодич. Остготська інтермісія
535 рік. Від початку правління Юстиніана пройшло ні багато ні мало 8 років, і за цей час він встиг немало провернути. Почнемо наш огляд зі сходу і поступово підемо на захід, згадуючи всі найцікавіші події, які встигли відбутись на час закінчення війни з вандалами. Насамперед ми, звичайно ж, поглянемо на кордон з персами – там…
Володимир Лагодич. Чума на голову Юстиніана
Надворі 541 рік. Персидський шахіншах Хосров І вкотре безцеремонно навідався у гості на північно-східний кордон Візантійської імперії, штурмуючи аванпости Петра, Діоскурія та Піцунда. На Аппенінському півострові ромейські війська женуть в гори остготів, беруть в облогу Верону і скоро, здавалось би, весь італійський чобіт буде в руках імператора Юстиніана. Воно й не дивно – у останніх…
Володимир Лагодич. Про двох слов’ян у армії Юстиніана Великого
Повертаючись до теми слов’ян у візантійській армії (яких було немало у VII ст.: https://cutt.ly/En5wxkM), слід звернутись до Агафія Міренейського та його твору “Про правління Юстиніана”. Цей ромейський історик хронологічно продовжив справу Прокопія Кесарійського до 558 р., згадавши цілий ряд зовнішньополітичних подій – одна лиш учать римлян у лангобардо-гепідському протистоянні чого коштує. Торкнувся Агафій і подій…
Іван Мархвінський. “Дуже мало мужів у нашому величезному війську відправились до Христа як мученики”
Перша частина – https://cutt.ly/1bzmTD3 На Піренейському фронті без змін Cтаном на травень 1212 р. християнська і мусульманська армії готуючись до активних дій розмістились у Толедо та Севільї відповідно. Король розмістив хрестоносців в садах Толедо й забезпечив усім необхідним. Стояла нестерпна спека, війська союзників сходилися повільно, доводилося чекати. Це дратувало іноземних хрестоносців, а особливо французів, які…
Тарас Ігнатов. Держава Романовичів та Володимиро-Суздальське князівство
Кінець існування «Київської» Русі традиційно пов’язують із завоюванням Києва монголами у грудні 1240 року. Однак, як такої держави на той момент вже не існувало: Русь була роздроблена на окремі князівства, які лише формально визнавали владу Києва. Проте, завоювання монголів створили нову точку відліку в історії руських князівств. Починаючи з 1240-х років саме хани Золотої Орди…
Володимир Лагодич. Війна у спадок. Частина ІІІ
Востаннє ми залишили наших героїв під Дарою, в червні 530 р. Ромеї на чолі з Велізарієм, здобувши стратегічну перемогу (принаймні, на це прямо вказує Прокопій, рядком “Перси більше [після Дари] не хотіли мати відкритого бою з римлянами”), зрушили шальки терезів на свою користь – принаймні, так справи складались на центральній ділянці фронту. Поміж тим, шах…
Володимир Лагодич. Війна у спадок. Частина ІІ
Наша сьогоднішня історія бере свої початки від серпня 527 р., на східних кордонах Ромейської імперії. Як і завжди, на них не було спокійно: не так давно до влади у Константинополі прийшов племінник покійного базилевса Юстина І, Юстиніан, якому тільки належить в подальшому стати Великим, проголосити курс на відновлення Римської імперії, попутньо спустошивши казну та завоювати…
Львівський історичний клуб 