Період X-XVI ст. в історії Японії відомий як епоха постійних міжусобних воєн та внутрішніх чвар, які одна за одною змінювали короткочасні проміжки відносного миру. У той час влада імператора значно ослабла, а згодом взагалі перетворилася на номінальну, що призвело до пожвавлення відцентрових тенденцій та посилення впливу провінційних і регіональних володарів – даймьо – представників родовитих самурайських…
Категорія: Японія
Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868рр.) Частина 2: «Перші спроби модернізації військ шьоґунату Токугава: «кадети» Шухана та корпус «сампейтай»
Бакуфу, як і все японське суспільство, побачило ефективність європейських армій та флотів в Опіумних війнах в Китаї, з котрих «південні варвари» вийшли переможцями. Тому було б помилково вважати, що в період Бакумацу, який був відзначений численними всередині Японії кризами, бакуфу не намагалося провести модернізацію наявних збройних сил. Японський уряд усвідомлює, що для захисту землі та…
Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868 рр.) Частина 1: «Військо шьогунату Токугава до модернізації»
Прибуття “чорних кораблів” Меттью Перрі Перш, ніж говорити про стан японського війська в період Бакумацу, слід дати визначення і коротку характеристику цій епосі. Отож, період Бакумацу тривав близько 15 років – від 1853-го по 1868 рр. Початком епохи вваається поява “чорних кораблів” – ескадри коммодора військово-морських сил США Метью Перрі. Звичайно, що європейські держави переслідували…
Роман Попович. Іоманте – ведмеже свято айнів (генеза, особливості, значення)
Дослідження елементів духовної культури різних народів несе чималу цінність для історичної науки. Звичаї, ритуали та повір’я є своєрідним генетичним кодом, з якого можна зчитати важливу інформацію про світогляд певної народності. Айнський етнос, що жив на території сучасної Японії задовго до предків сучасних японців, має строкату духовну спадщину. Помітне місце в ній посідає ритуал іоманте. Сам…
Реставратор Японської імперії: імператор Мейдзі
Автор – Марія Король Японія – ізольована країна у часи першої половини ХІХ ст., проте із приходом до влади нового імператора все різко змінилось. Ним виявився Мейдзі або ж Муцухіто. Він очолив країну після того, як скинув останнього сьогуна (очільник уряду) – Токугаву Йосінобу (1866-1868 рр.). Син Неба народився 3 листопада 1852 р. на півночі…
“Смерть” в самурайському середовищі
Сприйняття смерті для буші було дещо особливим і заслуговує уваги, та детального вивчення цього питання. Традиційний обряд харакірі чи будь який подвиг, який могли вчинити самураї, нехтуючи своїм життям, мали під собою певний мотиваційний ґрунт. Практично, мотиви відносно сприйняття життя і смерті формувалися на релігійних світоглядах. Самураї в середньовічній Японії (як вже зазначалося в попередній статті), сповідували шінтоїзм, буддизм і конфуціянство. Так, чи інакше кожна з цих релігій вплинула на менталітет лицарів середньовічної Японії і на сприйняття смерті зокрема.
Війна в усвідомленні самурая
Війна в усвідомленні самурая Война в осознании самурая The war in awareness of samurai Автор – Гродзіцький Євген, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка У самурайському середовищі, ще з VII ст. існувало таке поняття, як “справедлива війна“. Мотиви цієї концепції були взяті в результаті зв’язків з Китаєм, та відповідно базувались на конфуціянських нормах. Зокрема, основи…
Особливості релігійного світогляду самураїв
Мабуть, найбільш впливовою релігією, яка змінивши і ставши згодом основою японської свідомості, був буддизм. Згідно з китайською “Історією династії Лян”, у 467 році, п’ять ченців з Гандхари відправилися до, ймовірно Японії, де вони розповсюдили вчення буддизму. Як, зазначає російський історик, та дослідник буддиської філософії, О. М. Ігнатовіч, буддизм, особливо в тому вигляді, в якому він прийшов до Японії, мав більш емоційний, ніж конфуціянство, характер і виявився незрівнянно ближче вже до світосприйняття японців і місцевих вірувань. У цьому сенсі буддизм знайшов досить сприятливі умови для поширення за рахунок переважання літургійної складової. Поширенню буддизму на островах сприяла й та обставина, що одночасно з буддизмом в Японії не було “ввезено” іншої, конкурентоспроможної ідеології (на урядовому рівні).
Історичні передумови формування самурайського прошарку
Японське слово “самурай” (яке походить від глагола “сабурау”, тобто “служити, охороняти”) має багато значень і смислових граней. Спочатку слово “самурай” мало значення “особистий слуга”, або “особистий охоронець”, “охоронець”, “озброєний вартовий”. В X ст. цим словом почали називати професійних воїнів невисокого звання, які знаходились на службі в імператора, і аж ніяк не вершників-аристократів, як було пізніше. Воїни, які належали до вищих прошарків японського суспільства, тоді іменували “бусі”. Термін “бусі” з’явився в період Нара (710-784), а раніше існувала назва “мононофу”. З часом, однак, слово “самурай” стало синонімом слова “бусі”, і незнатні воїни почали називати себе і “самурай” і “бусі”, поки слово “самурай” не витіснило повністю слово “бусі” [1]. Самураїв можна розглядати, як слугу феодала, який охороняв його помістя, його майно, його самого. Тут, аналогію можна провести із скандинавськими “хускарлами”, які в XI ст. розглядались в феодальній системі, як воїни, які служили тільки при дворі феодала [2].
Львівський історичний клуб 