СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОРОДИЩ ПОЛІСНОГО ТИПУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ПРИКАРПАТТІ СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА СЛАВЯНСКОГО ГОРОДИЩА ПОЛИСНОГО ТИПА НА УКРАИНСКОМ ПРИКАРПАТЬЕ SOCIAL STRUCTURE OF SLAVIC CITY–STATE IN THE UKRAINIAN PRYKARPATTIA Автор – Нестор–Миколай РИБЧИНСЬКИЙ, Львівський національний університет імені Івана Франка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглянуто особливості соціальної структури городищ полісного типу на…
Категорія: Центрально-Східна Європа (V-XI ст.)
МОГИЛЬНИКИ ПРАЗЬКО-КОРЧАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ПРИП’ЯТІ
МОГИЛЬНИКИ ПРАЗЬКО-КОРЧАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ПРИП’ЯТІ МОГИЛЬНИКИ ПРАЖСКО-КОРЧАКСКОЙ КУЛЬТУРЫ ПРАВОБЕРЕЖЬЯ ПРИПЯТИ PRAZKO-KORCHATSKA’S GRAVEYARDS THE RIGHT BANK OF PRIPYAT Автор – Софія ЗМЕРЗЛА, Львівський національний університет імені Івана Франка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглянуто могильники празько-корчацької культури. Описано особливості ґрунтових та курганних могильників. Висвітлено проблеми вивчення поховань західних слов’ян. Ключові слова:…
Збруцький ідол як витвір мистецтва
Збруцький ідол як витвір мистецтва Zbrutsky idol as a work of art Автор – Марія Лаврів, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Перш ніж вести мову безпосередньо про Збруцький ідол, варто з’ясувати, яке визначення має слово «ідол». У Великому тлумачному словнику української мови ми знаходимо наступні визначення цього слова. У прямому значенні ідол…
Залізодобування як вид ремесла у хорватів українського Прикарпаття
Залізодобування як вид ремесла у хорватів українського Прикарпаття Iron making as a kind of craft in Ukrainian Croats of Carpathian region Автор – Христина Ісик, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка На сьогоднішній день залізо через значні його переваги над іншими металами має широке практичне застосування. Вагоме місце, через потребу у високоякісних знаряддях праці…
Полісна структура Пліснеська, Стільська та Ревного
Полісна структура Пліснеська, Стільська та Ревного Structure of Plisnesko, Stilsko and Revne Polices Автор – Рибчинський Нестор, студент-магістр історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Остання чверть першого тисячоліття відзначається суттєвими змінами в розбудові населених пунктів. Починають з’являтись укріплені центри – городища. Окремі з них збільшуються до дуже великих розмірів. Серед них – Пліснесько, Стільсько (Львівщина) та…
Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища
Період останньої третини першого тисячоліття відзначився суттєвими змінами в соціальній та територіально–адміністративній структурі слов’янських протодержавних утворень. На теренах України виникає кілька держав, в тому числі і Київська Русь. Не оминули державотворчі процеси і українське Прикарпаття. Традиційно вважалось, що утворення держави на цих теренах нерозривно пов’язане з Київською державою. Однак, після грунтовних археологічних досліджень вдалось встановити, що утворення держави на окресленій території відбувались окремо від Русі, а саме через утворення слов’янських міст-держав – полісів.
Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу
Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл.
ПОЛЬСЬКО-НІМЕЦЬКІ ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI ст.
У статті розглянуто відносини між польськими та німецькими церковними структурами в другій половині ХІ ст. Крізь призму внутрішньополітичного життя Польщі та політичіної історії німецьких земель, а також процесів християнізації словянських теренів зроблено спробу визначити розвиток польсько-німецьких церковних відносин у другій половині ХІ ст. Визначено ознаки стабілізації міждержавних відносини у цей період, розглянуто поморські походи 90-х років ХІ ст. як засіб покращення стосунків між польськими та німецькими церковними інституціями.
СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)
У статті проаналізовано скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янські торгівельні відносини VIII–IX ст. в контексті розвитку торгівлі на території Слов’янського Полаб’я. Визначено предмет полабського експорту та імпорту. Простежено зв’язок торгівлі з політичним та економічним розвитком регіону.
В пам’ять про дослідника – Филипчук М. Слов’янські поселення VIII–X ст. в українському Прикарпатті
31 липня 2016 р. відійшов у вічність видатний український археолог Филипчук Михайло Андрійович (1955-2016), директор Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. І. Франка. Наше товариство висловлює глибоке співчуття рідним та близьким у зв’язку зі смертю Михайла Андрійовича.
Напевно, найбільшою похвалою для будь-якого вченого є те, щоб його ім’я жило вічно, а його праці користувалися попитом і в далеких нащадків. Саме тому, хочемо опублікувати анотацію до “magnus opus” Филипчука М. А. – Слов’янські поселення VIII–X ст. в українському Прикарпатті (2012 р.)., щоб ні його праця, ні сам автор не були забутими!
Львівський історичний клуб 