The system of defense of Slavs settlements in Plisneskо, Galich and Stilsko Система фортифікацій слов’янських поселень у Пліснеську, Галичі і Стільську Аuthor – N.-M. Rybchynskyi, 5-th year student of the historical faculty, Ivan Franko University Стаття опублікована у збірнику Current issues in research conservation and restoration of historic fortifications collection of scientific articles Number 9 Chelm-Lviv, 2017 Summary:…
Категорія: Центрально-Східна Європа (V-XI ст.)
ДО ПИТАННЯ ПРО ФОРТИФІКАЦІЇ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ПЛІСНЕСЬКА
ДО ПИТАННЯ ПРО ФОРТИФІКАЦІЇ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ПЛІСНЕСЬКА TO THE QUESTION OF FORTIFICATION OF SLAVIAN PLISNESK Автор – Нестор-Миколай РИБЧИНСЬКИЙ, Львівський національний університет імені Івана Франка e-mail: nestorryb@ukr.net Стаття опублікована в Збірнику матеріалів студентсько-аспірантської наукової конференції ФЕНОМЕН ЄВРОПИ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ДО СУЧАСНОГО На основі археологічних досліджень у статті розглянуто конструктивні особливості валів. Проаналізовано призначення оборонних ліній Пліснеського городища відповідно до їхніх…
СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОРОДИЩ ПОЛІСНОГО ТИПУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ПРИКАРПАТТІ
СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОРОДИЩ ПОЛІСНОГО ТИПУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ПРИКАРПАТТІ СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА СЛАВЯНСКОГО ГОРОДИЩА ПОЛИСНОГО ТИПА НА УКРАИНСКОМ ПРИКАРПАТЬЕ SOCIAL STRUCTURE OF SLAVIC CITY–STATE IN THE UKRAINIAN PRYKARPATTIA Автор – Нестор–Миколай РИБЧИНСЬКИЙ, Львівський національний університет імені Івана Франка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглянуто особливості соціальної структури городищ полісного типу на…
МОГИЛЬНИКИ ПРАЗЬКО-КОРЧАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ПРИП’ЯТІ
МОГИЛЬНИКИ ПРАЗЬКО-КОРЧАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ПРИП’ЯТІ МОГИЛЬНИКИ ПРАЖСКО-КОРЧАКСКОЙ КУЛЬТУРЫ ПРАВОБЕРЕЖЬЯ ПРИПЯТИ PRAZKO-KORCHATSKA’S GRAVEYARDS THE RIGHT BANK OF PRIPYAT Автор – Софія ЗМЕРЗЛА, Львівський національний університет імені Івана Франка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглянуто могильники празько-корчацької культури. Описано особливості ґрунтових та курганних могильників. Висвітлено проблеми вивчення поховань західних слов’ян. Ключові слова:…
Збруцький ідол як витвір мистецтва
Збруцький ідол як витвір мистецтва Zbrutsky idol as a work of art Автор – Марія Лаврів, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Перш ніж вести мову безпосередньо про Збруцький ідол, варто з’ясувати, яке визначення має слово «ідол». У Великому тлумачному словнику української мови ми знаходимо наступні визначення цього слова. У прямому значенні ідол…
Залізодобування як вид ремесла у хорватів українського Прикарпаття
Залізодобування як вид ремесла у хорватів українського Прикарпаття Iron making as a kind of craft in Ukrainian Croats of Carpathian region Автор – Христина Ісик, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка На сьогоднішній день залізо через значні його переваги над іншими металами має широке практичне застосування. Вагоме місце, через потребу у високоякісних знаряддях праці…
Полісна структура Пліснеська, Стільська та Ревного
Полісна структура Пліснеська, Стільська та Ревного Structure of Plisnesko, Stilsko and Revne Polices Автор – Рибчинський Нестор, студент-магістр історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Остання чверть першого тисячоліття відзначається суттєвими змінами в розбудові населених пунктів. Починають з’являтись укріплені центри – городища. Окремі з них збільшуються до дуже великих розмірів. Серед них – Пліснесько, Стільсько (Львівщина) та…
Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища
Період останньої третини першого тисячоліття відзначився суттєвими змінами в соціальній та територіально–адміністративній структурі слов’янських протодержавних утворень. На теренах України виникає кілька держав, в тому числі і Київська Русь. Не оминули державотворчі процеси і українське Прикарпаття. Традиційно вважалось, що утворення держави на цих теренах нерозривно пов’язане з Київською державою. Однак, після грунтовних археологічних досліджень вдалось встановити, що утворення держави на окресленій території відбувались окремо від Русі, а саме через утворення слов’янських міст-держав – полісів.
Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу
Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл.
ПОЛЬСЬКО-НІМЕЦЬКІ ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI ст.
У статті розглянуто відносини між польськими та німецькими церковними структурами в другій половині ХІ ст. Крізь призму внутрішньополітичного життя Польщі та політичіної історії німецьких земель, а також процесів християнізації словянських теренів зроблено спробу визначити розвиток польсько-німецьких церковних відносин у другій половині ХІ ст. Визначено ознаки стабілізації міждержавних відносини у цей період, розглянуто поморські походи 90-х років ХІ ст. як засіб покращення стосунків між польськими та німецькими церковними інституціями.
Львівський історичний клуб 