Автор – Дмитро Мричко Ранком 4 червня 968 р. делегація римського імператора Оттона I досягла Золотих воріт Константинополя – домівки іншого римського імператора. Декілька годин цю делегацію тримали під проливним дощем, поселили в «ненависний, без води і відкритий для всіх протягів»[1] будинок. Посольство тривало місяць за який його керівнику Ліутпранду Кремонському довелося витерпіти безліч образ…
Категорія: Центрально-Східна Європа (V-XI ст.)
Ліутпранд Кремонський: талановитий дипломат чи незграбний памфлетист?
Автор – Дмитро Мричко Критика та оцінка Ліутпранд Кремонський – автор декількох важливих праць, що стосуються історії Італії, німецьких земель та Візантії. Один із визначних дипломатів X ст. Саме він в період кризи між Священною Римською імперією та Візантією намагався врегулювати конфлікт та відправився із посольством до Константинополя. Проте, перед тим як перейти до цього…
Владислав Газарян. Як і за що вбили князя Ігоря?
Всі ми ще зі шкільної парти знаємо, що князя Ігоря вбили древляни за те, що “нерозумний” князь вирішив двічі зібрати данину з розлюченого племені. Але сучасним історикам така версія видається вкрай недостовірною та, відверто кажучи, дурною. Що ж сталося із Ігорем насправді ніхто точно не знає, однак ми поділимося з Вами більш ймовірним сценарієм розвитку…
У світ вийшла нова монографія професора Олександра Головка!
На початку листопада цього року вийшло в друк дослідження доктора історичних наук Олександра Борисовича Головка “Русь і Польща в міжнародному житті Європи (Х – перша половина ХІІІ ст.)”. Як нескладно здогадатись, у ньому розглядається історія політичних взаємин обох політій у зазначений період – від кінця Х до середини ХІІІ ст. Станом на сьогоднішній день, залишилось тільки…
Ростислав Вацеба. Система влади у сербських князівствах Ельбо-Заальського межиріччя у IX – на початку X ст.
Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Оригінал статті опубліковано у 67 випуску наукового збірника “Проблеми слов’янознавства” за 2018 р. на ст. 81-103. Ознайомитись із нею можна за покликанням: http://surl.li/abvuc У статті крізь призму аналізу згадок західноєвропейських писемних джерел…
Володимир Лагодич. Аналіз праці М. І. Костомарова “Дві руські народності”
В середовищі персоналій, які виступили рушіями національної історичної науки ХІХ ст., заслужене місце займає Микола Іванович Костомаров (1817-1885). Головним досягненням М. Костомарова як історика, стало відтворення безперервності власне українського історичного процесу. При цьому, самостійність даного процесу (порівняно із російською, польською націями) обгрунтована в низці монографій вченого[1], які отримали майбутнє завершення у науковому доробку послідовників. Слушною…
Едуард Макаренко. Прецедент Вендського хрестового походу 1147 р. в історії Балтики.
Матеріал опубліковано у цьогорічному збірнику LAUREA IIII. Античний світ і Середні віки, виданого за результатами IV наукових читань, присвячених памяті професора В. І. Кадєєва «Античний світ і Середні віки». Ознайомитись із електронною версією збірника можна за посиланням: http://antiquity.karazin.ua/laurea_4/ Вендський хрестовий похід 1147 р. став для свого часу унікальним явищем в історії не лише Балтійського регіону, а…
Ростислав Вацеба. Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.
Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.i вплив порубіжжя на державотворчі процеси” вперше опубліковано у випуску №51 Наукових праць історичного факультету Запорізького національного університету від 2018 р. Ознайомитись із нею можна за посиланням: https://www.academia.edu/40373785/ЕтнокультурнаструктурасловянськогоПолабяуVIIІX_стiвпливпорубіжжянадержавотворчіпроцеси Сучасні студії з…
Проблема етнографічної приналежності кривичів
Останнім часом у пострадянській історіографії та публіцистиці стала набирати популярність ідея про неслов’янську, а точніше, балтську, етнічну атрибуцію згадуваного в давньоруських літописах етнополітичного союзу кривичів. У зв’язку з цим виникає потреба повернутися до питання про етнічну приналежність літописних кривичів та спробувати верифікувати аргументацію прихильників “балтської” гіпотези. Першим аргументом на її користь з подачі Д.А. Мачинського…
Ростислав Вацеба. Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів
Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів: політичний портрет правителя і його держави” вперше опубліковано у випуску Вісника Чернігівського національного педагогічного університету. Серії “Історичні науки” за 2015 р. Ознайомитись із нею…
Львівський історичний клуб 