Політичний розвиток Новгородського князівства протягом XIII ст. характеризується посиленням республіканських традицій та зменшенням ролі князівської влади. В цьому плані Новгородська земля стала по своїй суті унікальною, адже тут склалася общинно-республіканська форма життя в результаті якої сформувалися структурні елементи для функціонування “вільного міста” – сильна влада віче, інститути посадництва та тисяцького. Тому в Новгороді не існувало…
Категорія: Класичне Середньовіччя (XII-сер. XIV ст.)
Данило Савка. Військові тенденції Західної Європи у XVII ст. Швеція
Перша частина – http://surl.li/abifx Востаннє ми закінчили на констанції того, що здобутки іспанської та нідерландської військової думки у XVII ст. не були новизною – перші орієнтувались на перевірену протягом останніх ста років терцію, другі ж її прорідили та застосували контрмарш (до якого, у свою чергу, самостійно дійшли османи та японці). Тепер перейдемо до більш радикальних…
Едуард Макаренко. Прецедент Вендського хрестового походу 1147 р. в історії Балтики.
Матеріал опубліковано у цьогорічному збірнику LAUREA IIII. Античний світ і Середні віки, виданого за результатами IV наукових читань, присвячених памяті професора В. І. Кадєєва «Античний світ і Середні віки». Ознайомитись із електронною версією збірника можна за посиланням: http://antiquity.karazin.ua/laurea_4/ Вендський хрестовий похід 1147 р. став для свого часу унікальним явищем в історії не лише Балтійського регіону, а…
Данило Савка. Військові тенденції Західної Європи у XVII ст. Іспанія та Нідерланди
Протягом XV-XVII ст. у Європі відбувалися події, які увійшли в історію під назвою «Військова революція». І хоча цей термін викликає суперечки серед істориків (в першу чергу, ставиться під сумнів революційність подій, тривалістю в декілька століть [1]), незаперечним залишається той факт, що протягом цього часу відбулися радикальні зміни у веденні бойових дій, а роль вогнепальної зброї,…
Володимир Лагодич. Чума на голову Юстиніана
Надворі 541 рік. Персидський шахіншах Хосров І вкотре безцеремонно навідався у гості на північно-східний кордон Візантійської імперії, штурмуючи аванпости Петра, Діоскурія та Піцунда. На Аппенінському півострові ромейські війська женуть в гори остготів, беруть в облогу Верону і скоро, здавалось би, весь італійський чобіт буде в руках імператора Юстиніана. Воно й не дивно – у останніх…
Денис Швед. Бортні промисли та бджільництво на Русі
Про заняття бортництвом у Київській державі ми маємо ряд вказівок в письмових джерелах, як своїх, так і іноземних, в яких мед та віск неодноразово згадуються починаючи з Х ст. Так, у 945 р. князь Ігор, відпускаючи грецьких послів, обдарував їх «скорою і челяддю і воском». У 946 р. за наказом княгині Ольги древляни варять багато…
Олег Магдич. Польсько-німецькі церковні відносини у другій половині ХІ ст.
Оригінал статті опубліковано у збірнику “Записок Львівського медієвістичного Клубу” №1 (Львів, 2016). Повний текст збірника – за покликанням: http://surl.li/abkub Історія відносин між Польщею та Німеччиною завжди була складною та неоднозначною. Конфлікти, війни та водночас співпраця і взаємопоглинання – цими різними аспектами позначені польсько-німецькі відносини. Це стосується й епохи Середньовіччя, зокрема, церковної історії – історії відносин…
Ольга Бабій. Візантійсько-печенізькі війни 1053-1072 рр. в рецепції Іоанна Скіліци та Михаїла Аталіата
У другій половині ХІ ст. однією з найбільш могутніх держав у військово-політичному та соціально-економічному аспектах розвитку була Візантійська імперія. Після падіння Першого Болгарського царства у 1018 р. імперія ромеїв, завоювавши терени вищезазначеної Болгарської держави, вступила в тісні взаємозв’язки з кочовими племенами – печенігами, які кочували на території Північних Балкан, Північного Причорномор’я та Подунав’я ще з Х ст. і…
Чи захищали кольчуги лицарів?
У житті кожної сучасної людини настає час, коли прокинувшись вранці, до неї приходить розуміння, що зараз XII ст., треба звільняти Святу землю, і непогано було би ще валлійців захопити. Знайоме відчуття? От, а звідси виникає питання – чи захистить нас у тій відповідальній справі обладунок? Ось цю тему ми й будемо нині колупати. Почнімо з…
Обличчя битви. Паніка, шоломи та страх наступу
Цей допис – друга частина дослідження з психології війни. У першій частині (http://surl.li/abcbf) ми розглядали моральний фактор строю та базові інстинкти, які потрібно подолати для вбивства ворога. Сьогодні ж подивимося в обличчя битві. Страх наступу Спочатку гопліти були звичайними ополченцями – фермерами, за винятком спартанців, які мали регулярну професійну армію. І сутички між ними представляли…
Львівський історичний клуб 