Україна та Росія – дві зовсім різні за політичним устроєм держави. Росія – це авторитарна країна, у якій вся повнота влади зосереджена в руках однієї людини, а народ фактично позбавлений будь-якого права вплинути на політичне життя своєї держави. В Україні ми бачимо зовсім іншу ситуацію – демократію, у якій народ прямо впливає на політику країни….
Категорія: Класичне Середньовіччя (XII-сер. XIV ст.)
Друга італійська війна (1499-1504). Поразка, що стала цінніше за перемогу.
Попередня частина: https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2022/02/17/druga_italijska_vijna_chastyna_i/ Частина ІІ Ну що ж: раніше ми розбирали передісторію першої битви при Семінарі, сьогодні ж розберемось із власне битвою. Вона стала тим випадком, коли на довгій перспективі поразка виявилася навіть кориснішою за перемогу. Але розмову треба почати не з самого 28 червня 1495 року – дня битви, а з більш ранніх подій….
Друга італійська війна (1499-1504). Як і чому почався конфлікт?
Частина І З середини XV століття в Неаполітанському королівстві правив рід Трастамара – той самий, що правив на той момент і в Кастилії, і в Арагоні (Фердинанд та Ізабелла, що об’єднали Іспанію, також належали до нього). Але після смерті Фердинанда I Неаполітанського у 1494 році (не плутати з Фердинандом II Арагонським) французький король Карл VIII…
Найабсурдніший спосіб обрання глави держави в історії людства?
Якщо ви вважаєте, що вибори президента США – малозрозумілі і необґрунтовано ускладнені, ми впевнені — спроба зрозуміти сенс процедури вибору глави Венеціанської республіки (дожа) занурить вас у вир когнітивного дисонансу, навіть якщо ви не не маєте уяви про значення цих слів. Дожі правили Венецією більше тисячі років. Перші п’ять століть порядок вибору нового дожа змінювався…
Владислав Газарян. Як і за що вбили князя Ігоря?
Всі ми ще зі шкільної парти знаємо, що князя Ігоря вбили древляни за те, що “нерозумний” князь вирішив двічі зібрати данину з розлюченого племені. Але сучасним історикам така версія видається вкрай недостовірною та, відверто кажучи, дурною. Що ж сталося із Ігорем насправді ніхто точно не знає, однак ми поділимося з Вами більш ймовірним сценарієм розвитку…
Тарас Ігнатов. Галицько-волинські ординці?
Ще дуже давно я наштовхнувся в інтернеті на цікаву на перший погляд статтю від WAS під назвою “Галицько-волинські ординці. Як русини з монголам нападали на Європу” авторства Олеся Кульчицького. Звичайно, мене, як людину, яка займається цим періодом зацікавила дана стаття і я вирішив її прочитати. На початку статті ми бачимо, що мета автора багатообіцяюча –…
Анатолій Шестаков. Русичі на службі Візантії
Військово-політичні відносини Київської держави та Ромеї займають важливе місце в історіографії. Сьогодні ми розповімо про один з елементів військових взаємин, а точніше про роль русичів у Візантійській армії. Кілька слів про набір воїнів монети на службу Ну що ж почнемо з основ, найманці могли потрапити до візантійського війська чотирма різними способами. По-перше, шляхом укладання союзного…
Володимир Лагодич. Про мілітарну спадковість Риму IV-VII ст.
Часто можна натрапити на тезу (і небезпідставну), що Античність закінчилася в епоху Арабських завоювань. Ці завоювання запустили цілий ланцюжок подій, під час яких Імперія остаточно втратила колишній римський образ і перетворилася на зовсім іншу державу, хоча де-юре, називалась Римською імперією до припинення існування. Так само, із втратою імперського впливу, антична культура гине на захопленому варварами…
Тарас Ігнатов. Друге вторгнення монголів в польські землі та облога Сандомира в контексті русько-ординської війни (1259-1260 рр.)
Друга половина 50-тих рр. XIII ст. характеризується пожвавленням монгольської присутності на західних кордонах своєї імперії. Передусім це стосується взаємин з Королівством Русі та зміною влади в Золотій Орді. Саме в середині XIII ст. в ординців почалися певні проблеми, пов’язані з діяльністю галицько-волинського правителя Данила Романовича. Провадячи прозахідну політику і закликаючи до боротьби проти Орди європейських…
Данило Савка. Перший період Громадянської війни в Англії: 1642-1644
Громадянська війна офіційно почалася 22 серпня 1642 року, після того, як Карлі І вивісив королівський стяг на пагорбі Ноттінгема1. Згідно з даних парламенту, сили короля налічували 1100 піхотинців, 6 тисяч кавалеристів та 46 гармат2, що, ймовірно, є перебільшенням: за різними даними, королівська армія складалася приблизно з 10 тисяч солдатів, проте у нього були проблеми з…
Львівський історичний клуб 