Мінувально–підкопні засоби були найефективнішими для нанесення максимальних пошкоджень ворожим фортифікаціям. В такий спосіб військо нападників вирішувало одразу кілька завдань: пошкодження, які наносились муру були або невідновними, або для їх ремонту потрібно було багато часу і ресурсів (а під час облоги їх завжди не вистачало); підкоп показав себе значно ефективніше ніж таран і бурав; отвір в…
Категорія: Класичне Середньовіччя (XII-сер. XIV ст.)
Василь Босак. Перр’є і требюше – вплив на військову справу Середньовіччя
Перр’є з’явилося в Європі лише ближче до VII–VIII ст. і було принципово новим знаряддям, тож прослідкувати його тяглість (чи бодай часткову схожість) з античними аналогами неможливо. Батьківщиною перр’є був Китай, де його запримітили арабські мандрівники [1]. В своїх працях вони згадували про нього як про манджанік. У Візантії ця машина стала відомою трохи раніше під…
16 серпня 1513 р. – “Битва шпор” при Гінгейті
Подія, що відбулась 16 серпня 1513 р. при Гінгейті, не мала суттєвих наслідків, зате в Англії отримала пишне найменування Битви Шпор – в знак того, що французи втратили в ході втечі свої шпори. Коли Генріх VIII приплив в Кале, де до нього приєднався імператор Німеччини Максиміліан I, що прикинувся його солдатом і брав від нього…
Василь Босак. Торсіонні машини та їх еволюція
Еволюційним продовженням гастрафетів стала низка машин торсіонного типу [1], що вперше були описані інженером Бітоном в ІІ ст. до н. е. В історіографії їх найчастіше означують як катапульту. Термін походить від давньогрецького καταπέλτης – (katapeltēs), від часток κατά (kata), “вниз” і πάλλω (pallō), “кинути”. Принциповою відмінністю від попереднього типу машин була наявність важеля. В онові машини також лежала…
Василь Босак. Особливості застосування штурмових знарядь: облогова башта
Серед комплексу неметальної техніки найбільшої уваги заслуговує облогова башта. Серед науковців існує кілька варіантів назв цієї машини. Найпоширенішим в європейській історіографії є термін “геліополь” [1], корені якого сягають ще античних часів. Дослівний переклад з грецької helein — штурмувати, polis — місто, тобто “та, що штурмує міста”. В англомовній літературі, особливо серед дослідників із США популярний…
Арифметика Тридцятилітньої війни
“Захопивши місто, 6 жандармів, 8 карабінерів і 16 солдатів зайшли в будинок, пограбувавши який вони в середньому отримають 50 000 ліврів, які треба розділити на всіх. При цьому кожен жандарм претендує на частку двох карабінерів і солдата, а кожен карабінер на півтори солдатські частки. Скільки кожному дістанеться?“ Уривок чудово ілюструє буденні радощі Модерної доби, а…
Василь Босак. Еволюція комплексу стінобійних знарядь. Таран
Протягом доби Античності і Середньовіччя таран залишався одним із найефективніших облогових засобів. Як і у випадку інших масових знарядь, таку тенденцію можна пояснити простотою конструкції (яка, щоправда, в процесі еволюції також зазнала кількох суттєвих модифікацій) і швидкістю спорудження за наявності необхідних матеріалів. За конструктивними особливостями і характером застосування тарани поділяють на прості (ручні) і складні….
Василь Босак. Облоговий бурав: Короткі замітки про конструкцію і «близькосхідний контекст»
Василь Босак Облоговий бурав: Короткі замітки про конструкцію і «близькосхідний контекст» Опрацьовуючи комплекс облогової стінобійної техніки, крім тарана варто згадати і бурав. Інформації про нього в джерелах та історіографії є набагато менше, що поширено вузьким спектром його використання та термінологічною плутаниною. На сьогодні дослідникам відомо про два типи буравів, описаних ще античними інженерами. Аби з’ясувати,…
Василь Босак. Облогова драбина
Василь Босак Облогова драбина Через простоту конструкції і швидкість побудови штурмова драбина була наймасовішим облоговим знаряддям епохи Хрестових походів. Хоча її переваги оцінили ще задовго до цього – в історіографії ми знаходимо інформацію про зображення облогових драбин в Давньому царстві Єгипту (XXVIII-XXII ст.). Перед початком технічної характеристики драбин, ми класифікували їх за кількома ознаками: за…
Микола Мельник. Від захоплення кочівниками до відмови від Steppenfixierung: Парадокси угорської історіографії у вивченні печенігів, узів та половців
Микола Мельник Від захоплення кочівниками до відмови від Steppenfixierung: Парадокси угорської історіографії у вивченні печенігів, узів та половців [Puplished in “Українсько-Угорські Етюди” [The Ukrainian-Hungarian Studies], Issue 3, ed. L. V. Voytovych (Lviv, 2019), pp. 35-75 (ISBN 978-966-02-9010-5)] Одним з проявів національного пробудження народів Центральної Європи стала поява національних історіографій. Ключовими питаннями, які ставили перед собою…
Львівський історичний клуб 