Нам чудово відомо про епоху Відродження (Ренесансу), коли йдеться про італійські землі. Та чи багато ми знаємо про те, що один із знаменитих представників італійського Відродження, поет і «батько гуманізму» Франческо Петрарка (1304-1374) був пов’язаний із чеськими землями, листуючись із королем Чеського королівства та імператором Священної Римської імперії Карлом IV Люксембургом (1316-1378)? Власне, про характер відносин цих видатних постатей свого часу цікаво поговорити більш детально. А також «пролити світло» на дискусійний момент: чи існує вдосталь підстав говорити про передгуманізм і Проторенесанс на чеських землях у XIV ст.?
Категорія: Культурні віяння
Символіка та ментальність Середньовіччя. Реліквії.
Невід’ємною частиною християнського культу є шанування речей, прямо чи опосередковано пов’язаних зі святими церкви. Особливістю світогляду тогочасних людей була символічність та пошук магічного сенсу у повсякденних речах. У свідомості пересічного жителя Середньовічної Європи реліквія є втіленням сили покійного та джерелом енергії, яка може зцілювати або просто приносити удачу. Шанування мощей святих було офіційно затверджено у 787 році на другому Нікейському соборі, хоча його коріння сягають ще первісних християнських культів.
Сноррі Стурлусон — батько скандинавського міфу
Сноррі Стурлусон — найвидатніший представник давньоскандинавської історіографії, автор найвизначніших творів середньовічної ісландської писемності, таких як “Коло Земне” та “Молодша Едда”. Ці твори побудовані на основі стародавніх саг, а також усної творчості, однак Сноррі був перший, серед скандинавських істориків, хто вдався до критики цих джерел.
«ФЕОДАЛЬНОЕ ПРАВО» ИЛИ «СРЕДНЕВЕКОВОЕ ПРАВО»: К ВОПРОСУ О ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ ОПРЕДЕЛЕННОСТИ
Историко-правовая наука, пожалуй, как никакая другая из юридических дисциплин, находится в постоянном поиске наиболее точной терминологии, адекватно отражающей смысл и содержание изучаемых явлений. Этот не прекращающийся поиск вполне объясним самой природой истории права как науки одновременно юридической, то есть находящейся в дефинитивных координатах современного правоведения, и исторической, то есть связанной необходимостью строгого следования терминам, получившим определение в ту или иную эпоху в прошлом. В многоуровневой системе категорий, вошедших в понятийный аппарат истории права, особняком стоит группа дефиниций expost – понятий, получивших название в дальнейшем историческом процессе при осмыслении и концептуализации ушедших в прошлое явлений и процессов. К подобным понятиям относится и термин «средневековое право» [4, 5]. Казалось бы, вполнеочевидный с точки зрения общеизвестной периодизации истории термин должен был вполне органично войти в историко-правовую науку. Однако, в традицию историко-правовой науки советского периода, частично поддерживаемую и современными исследователями, вошло использование понятия «феодальное право» для обозначения всех правовых явлений соотносимых с определенной общественно-экономической формацией.
РОЗВИТОК ГОТИЧНОГО ВІТРАЖНОГО МИСТЕЦТВА ФРАНЦІЇ
Статтю присвячено феномену вітражного мистецтва Франції. У середині XII століття в Північній частині Франції зародився новий художній стиль – готика, що найкраще проявився в архітектурі. Особливе місце в мистецтві готики займав собор,що являв собою синтез архітектури, скульптури та живопису. Одним із центральних елементів в оформленні інтер’єру готичного собору займав « прекрасний живопис на склі» – вітраж.
XII століття у Франції – золотий вік вітражу. Простежено « що являв собою французький вітраж?». Центральне місце відведено Шартрському собору, чий ансамбль середньовічних вітражів є чи не найбільшим у Європі. Завдяки майстрам, яким вдалося досягти особливих відтінків синього кольору, його так і називають «шартрська синь». Розкішністю вітражних форм славляться собори – Нотр-Дам де Парі та Реймський. Крім того, акцентовано увагу на характеристиці вітражів у соборах Мана, Анжера, Тура, Пуатьє, Ліона, Руана. Слід відзначити , що у XIV столітті значну роль у вітражному мистецтві почали відігравати нормандські майстерні, вироби яких відзначалися особливою вишуканістю, а також користувалися великим попитом. Як наслідок французький вплив на цей вид мистецтва простежується в архітектурних ансамблях Австрії, Німеччини та інших західноєвропейських країнах.
ДО ПРОБЛЕМИ ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ “ТЕМНІ ВІКИ” ТА “СЕРЕДНІ ВІКИ”
ДО ПРОБЛЕМИ ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ “ТЕМНІ ВІКИ” ТА “СЕРЕДНІ ВІКИ” К ПРОБЛЕМЕ УПОТРЕБЛЕНИЯ ТЕРМИНОВ “ТЕМНЫЕ ВЕКА” И “СРЕДНИЕ ВЕКА” THE PROBLEM OF THE DARK AGES AND THE MIDDLE AGES DEMARCATION Автор – Кирило Степанян, студент історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Стаття опублікована у першому друкованому збірнику статей з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу“ У статті розглянуто проблему…
Правда про день святого Валентина!)
Наші коханні читачі!
Львівський медієвістичний клуб хоче Вас привітати з цим чудовим та романтичним святом – Днем святого Валентина. Тому, ми вирішили підготувати для Вас коротеньку інформативну статтю, про історію цього чудового свята)
Насолоджуйтесь!)
СВЯТА МАРГАРИТА – ФРАГМЕНТ ВІВТАРЯ СКЛАДНЯ. Друга половина XV ст.
СВЯТА МАРГАРИТА – ФРАГМЕНТ ВІВТАРЯ СКЛАДНЯ.
Друга половина XV ст.
Дерево, темпера, позолото
Бойківщина, с. Ріпне
“Чудо про змія” крізь епохи. Сюжет про Георгія – змієборця
Истоком всех сказаний о змееборчестве мог послужить египетский миф о борьбе Гора и Сета, что подтверждает египетская находка, которая неофициально называется «Гор Победоносец», датируется 4 веком до нашей эры и хранится в Музее Лувра
Стосунки П’єра Абеляра та Елоїзи Фулбер в контексті історико-філософського осмислення
Сумна історія кохання прославленого французького філософа П’єра Абеляра (1079-1142) і юної Елоїзи Фульбер (1101-1164) була дуже популярна серед сентиментальних європейських дам епохи Відродження і надихнула багатьох поетів на створення зворушливих і повних сліз творінь.
