ПРОТОРЕНЕСАНС У ПРАЗІ? ЦІКАВІ ДЕТАЛІ ВІДНОСИН ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКИ ТА КАРЛА IV ЛЮКСЕМБУРГА

Нам чудово відомо про епоху Відродження (Ренесансу), коли йдеться про італійські землі. Та чи багато ми знаємо про те, що один із знаменитих представників італійського Відродження, поет і «батько гуманізму» Франческо Петрарка (1304-1374) був пов’язаний із чеськими землями, листуючись із королем Чеського королівства та імператором Священної Римської імперії Карлом IV Люксембургом (1316-1378)? Власне, про характер відносин цих видатних постатей свого часу цікаво поговорити більш детально. А також «пролити світло» на дискусійний момент: чи існує вдосталь підстав говорити про передгуманізм і Проторенесанс на чеських землях у XIV ст.?

Символіка та ментальність Середньовіччя. Реліквії.

Невід’ємною частиною християнського культу є шанування речей, прямо чи опосередковано пов’язаних зі святими церкви.  Особливістю світогляду тогочасних людей була символічність та пошук магічного сенсу у повсякденних речах. У свідомості пересічного жителя Середньовічної Європи реліквія є втіленням сили покійного та джерелом енергії, яка може зцілювати або просто приносити удачу. Шанування мощей святих було офіційно затверджено у 787 році на другому Нікейському соборі, хоча його коріння сягають ще первісних християнських культів.

Сноррі Стурлусон — батько скандинавського міфу

Сноррі Стурлусон — найвидатніший представник давньоскандинавської історіографії, автор найвизначніших творів середньовічної ісландської писемності, таких як “Коло Земне” та “Молодша Едда”. Ці твори побудовані на основі стародавніх саг, а також усної творчості, однак Сноррі був перший, серед скандинавських істориків, хто вдався до критики цих джерел.

«ФЕОДАЛЬНОЕ ПРАВО» ИЛИ «СРЕДНЕВЕКОВОЕ ПРАВО»: К ВОПРОСУ О ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ ОПРЕДЕЛЕННОСТИ

Историко-правовая наука, пожалуй, как никакая другая из юридических дисциплин, находится в  постоянном поиске наиболее точной терминологии, адекватно отражающей смысл и содержание изучаемых явлений. Этот не прекращающийся поиск вполне объясним самой природой истории права как науки одновременно юридической, то есть находящейся в дефинитивных координатах современного правоведения, и исторической, то есть связанной необходимостью строгого следования терминам, получившим определение в ту или иную эпоху в прошлом. В многоуровневой системе категорий, вошедших в понятийный аппарат истории права, особняком стоит группа дефиниций expost – понятий, получивших название в дальнейшем историческом процессе при осмыслении и концептуализации ушедших в прошлое явлений и процессов. К подобным понятиям относится и термин «средневековое право» [4, 5]. Казалось бы, вполнеочевидный с точки зрения общеизвестной периодизации истории термин должен был вполне органично войти в историко-правовую науку. Однако, в традицию историко-правовой науки советского периода, частично поддерживаемую и современными исследователями, вошло использование понятия «феодальное право» для обозначения всех правовых явлений соотносимых с определенной общественно-экономической формацией.

РОЗВИТОК ГОТИЧНОГО ВІТРАЖНОГО МИСТЕЦТВА ФРАНЦІЇ

Статтю присвячено феномену вітражного мистецтва Франції. У середині XII століття в Північній частині Франції зародився новий художній стиль – готика, що найкраще проявився в архітектурі. Особливе місце в мистецтві готики займав собор,що являв собою синтез архітектури, скульптури та живопису. Одним із центральних елементів в оформленні інтер’єру готичного собору займав « прекрасний живопис на склі» – вітраж.

XII століття у Франції – золотий вік вітражу. Простежено « що являв собою французький вітраж?». Центральне місце відведено Шартрському собору, чий ансамбль середньовічних вітражів є чи не найбільшим у Європі. Завдяки майстрам, яким вдалося досягти особливих відтінків синього кольору, його так і називають «шартрська синь». Розкішністю вітражних форм славляться собори – Нотр-Дам де Парі та Реймський. Крім того, акцентовано увагу на характеристиці вітражів у соборах Мана, Анжера, Тура, Пуатьє, Ліона, Руана. Слід відзначити , що у XIV столітті значну роль у вітражному мистецтві почали відігравати нормандські майстерні, вироби яких відзначалися особливою вишуканістю, а також користувалися великим попитом. Як наслідок французький вплив на цей вид мистецтва простежується в архітектурних ансамблях Австрії, Німеччини та інших західноєвропейських країнах.

ДО ПРОБЛЕМИ ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ “ТЕМНІ ВІКИ” ТА “СЕРЕДНІ ВІКИ”

ДО ПРОБЛЕМИ ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ “ТЕМНІ ВІКИ” ТА “СЕРЕДНІ ВІКИ” К ПРОБЛЕМЕ  УПОТРЕБЛЕНИЯ ТЕРМИНОВ  “ТЕМНЫЕ ВЕКА” И “СРЕДНИЕ ВЕКА”  THE PROBLEM OF THE DARK AGES AND THE MIDDLE AGES DEMARCATION Автор – Кирило Степанян, студент історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Стаття опублікована у першому друкованому збірнику статей з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу“ У статті розглянуто проблему…

Правда про день святого Валентина!)

Наші коханні читачі!
Львівський медієвістичний клуб хоче Вас привітати з цим чудовим та романтичним святом – Днем святого Валентина. Тому, ми вирішили підготувати для Вас коротеньку інформативну статтю, про історію цього чудового свята)
Насолоджуйтесь!)

“Чудо про змія” крізь епохи. Сюжет про Георгія – змієборця

Истоком всех сказаний о змееборчестве мог послужить египетский миф о борьбе Гора и Сета, что подтверждает египетская находка, которая неофициально называется «Гор Победоносец», датируется 4 веком до нашей эры и хранится в Музее Лувра

Стосунки П’єра Абеляра та Елоїзи Фулбер в контексті історико-філософського осмислення

Сумна історія кохання прославленого французького філософа П’єра Абеляра (1079-1142) і юної Елоїзи Фульбер (1101-1164) була дуже популярна серед сентиментальних європейських дам епохи Відродження і надихнула багатьох поетів на створення зворушливих і повних сліз творінь.