ЗНАЧЕНИЕ И МЕСТО СТАТУТА 1566 ГОДА В ПРАВОВОМ РАЗВИТИИ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО

Положения и нормы Статута 1566 года свидетельствовали о новом этапе государственно-правового развития Великого Княжества Литовского, которое происходило под сильным влиянием политико-правовой мысли. В нем весьма разумно были совмещены собственные теоретико-правовые и правоприменительные наработки с ебщеевропейскими достижениями в сфере права. Именно поэтому Статут долгое время служил примером и образцом систематизации законодательства. Многие его положения опережали свое время и имели ярко выраженный программный характер, ориентированный на будущее, что выводило его в число самых прогрессивных европейских законов своего времени.

СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЯРМАРКИ І МИТНИЦІ ТА ЇХНЯ РОЛЬ У РОЗВИТКУ БЕРЕЗЬКОГО КОМІТАТУ

У статті досліджено економіку, торгівлю, митниці Березького комітату, а також мости і броди, які посідали важливе місце в торгівлі у період середньовіччя. Детально проаналізовано документи, літературу, матеріальні джерела та споріднені з темою найважливіші історіографічні праці.

ПОЗИЦІЯ ПАПСЬКОЇ КУРІЇ ЩОДО ПИТАНЬ УСПАДКУВАННЯ УГОРСЬКОГО ТРОНУ НА ПОЧАТКУ XIV СТ.

Дана стаття висвітлює позицію папської курії під час боротьби династій Анжу, Пршемисловичів та Віттельсбахів за корону угорського королівства на початку XIV століття. Особлива увага приділяється діяльності папи Боніфація VIII, чия активна діяльність дозволила Карлу Роберту Анжуйському утвердитися на троні Угорщини.

РУДОЛЬФ І ГАБСБУРГ: ПОЧАТОК ЗЛЕТУ ДИНАСТІЇ

Одного разу під час полювання він почув у лісі дзвоник, що сповіщав про священика, який йшов до помираючого. Рудольф шанобливо поклонився, коли той проходив повз. В тому місці протікав струмок, на якому не було моста і Рудольф, зіскочивши з коня, посадив на нього священика, а сам пішов пішки. Наступного дня вдячний священик привів коня власнику, однак Рудольф відмовився взяти його назад і сказав, що дарує коня священику та церкві, щоб допомагав йому в нелегкій роботі

ІМПЕРСЬКИЙ ПРОЕКТ РІЧАРДА ІІ

Стаття присвячена проблемі англо–німецьких зв’язків кінця XIV ст. В центрі уваги автора імперські амбіції англійського монарха. Створення юліх–гельдернського військового союзу та залучення до нього Кельну розцінюється автором як складова зовнішньополітичного курсу Річарда ІІ на посилення міжнародного авторитету англійської корони.

Віктор Мельник. Вінницький замок в литовсько-польський період

Вперше в українській історіографії зроблена спроба дослідити взаємозв’язки та соціально-правові взаємовпливи між католиками і православними у м. Вінниця за часів Речі Посполитої. Досліджено діяльність Єзуїтського колегіуму в місті до та після 1648 року, показано прогресивну роль Гадяцької унії 1658 року в нормалізації співжиття між вінницькими православними і католиками.

Віктор Мельник. Оборонні укріплення міста Вінниці

Автор вбачав своїм завданням повну наукову систематизацію усієї наявної інформації з приводу історії вінницьких замків і так званих “вінницьких мурів”. Останні (побудовані у ХVII столітті) збереглись до нашого часу і представляють неабиякий інтерес для дослідників.

Чи постачала Священна Римська імперія вояків до Константинополя? Доповідь Олега Лугового на історико-філологічному семінарі в УКУ (28 вересня 2015 р.). Звіт про подію

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
28 вересня минулого року Олег Луговий в стінах нового корпусу УКУ мав виступ, на якому запропонував наблизитись до з’ясування недостатньо дослідженого фахівцями питання – чи були присутніми на службі у ромейських василевсів солдати іншого християнського імператора? Для одеського історика зазначена тематика є логічним продовженням попередніх студій, адже Олег Михайлович знаний як автор низки студій про…

Ченстоховська ікона Божої Матері

На Русі ця ікона з’явила, ймовірно, разом з Анною-Єфросинією, дочкою візантійського імператора Ісаака II Ангела і матір’ю короля Данила Галицького. У всякому разі вже за його сина, князя Лева Даниловича ми маємо точні дані про місце перебування ікони. Зокрема відомо, що в другій половині ХІІІ ст. Лев Данилович привіз її до міста Белза і з великою честю помістив в Белзькому замку під опікою православного духовенства. Бартоломей Зиморович у своїй праці «Leopolis triplex» стверджував, що король Лев I Данилович віддав Святоонуфріївському монастирю на зберігання ікону Богородиці, мальовану нібито самим Лукою Євангелістом.