Військова думка Галантного віку мінялась не тільки у Західній Європі – схожі зміни відбувались завдяки бойовим діям в горах та на морі. Сьогодні в перекладі одного з членів нашої команди, Данила Савки, ми публікуємо наступну частину статті дослідника мілітарної історії Модерної доби Олександра Свістунова. https://cutt.ly/PlJvHzK – Перша частина. Вобан, Фолар, та Король-Сонце Військові флоти стали…
Категорія: Центрально-Східна Європа (XII-сер. XIV)
Замки, Штауфен, Батий. Тевтонський орден в Трансільванії
Станом на 1221 р., Тевтонський орден на чолі з Великим магістром Германом фон Зальца створив всі необхідні умови як і для розширення Угорського королівства, так і для створення власної бази в Європі. До влади на німецьких землях тим часом прийшов Фрідріх ІІ Гогенштауфен, відомий на прізвисько “Чудо світу”. Для Ордену, монарх зробив теж немалий внесок…
Війни в мережеві: еволюція військової думки у XVIII ст.
Епоха Просвітництва була добою, коли сміливі молодики, натхненні працями античних істориків, прикладами великих полководців, марили про славу на полях битв. Просвітництво породило цілу плеяду мислителів і філософів, які дали суттєвий поштовх розвитку гуманітарних наук, проте вплив цієї епохи на цьому не вичерпувався. У “синів Марса” того часу були свої кумири та”світила”. Сьогодні в перекладі одного…
Микола Козак. Зброя князя та дружинної еліти в Галицько-Волинській державі
У сучасній зброєзнавчій літературі проблема озброєння князя і воєвод у Галицько–Волинській державі (далі – ГВД) залишається висвітленою вельми побіжно, або ж вивчення цього питання відсутнє узагалі. Відомо, що як і будь- яка феодальна середньовічна армія, військо ГВД не було однорідним і включало в себе як міське ополчення, так і кочівників-найманців та професійних лицарів – «дружинників»,…
Андраш, землі, половці. Тевтонський орден в Трансільванії
«В рік від втілення Христа 1211… король Андраш запросив хрестоносців госпіталя Святої Марії Єрусалимської в землю, під йменням Бирса, в сторону куманів, аби ті заселили її й панували над нею на віки; аби через їх діяння, розширилось і Королівство угорське…» Епізод перебування лицарів Тевтонського ордену в Трансільванії неодноразово викликав інтерес у середовищі дослідників, в контексті…
Ігор Григор’єв. Лицарські турніри та лицарське озброєння
Лицарство, як явище, починає виникати у VII–VIII ст. столітті на території Франкської держави. В цей же час в Європі поширюються стремена, які дозволили вершникові краще триматися на коні, звільняючи руки для битви. Таким чином, почав виникати прошарок суспільства з багатих землевласників, які могли собі дозволити купівлю зброї з обладунком та коня, здатного нести важкоозброєного вершника….
Володимир Чорнобривець. Руські міщани Вроцлава у ХІІІ-XIV ст.
Проблема впливу Русі на середньовічну Центрально-Східну Європу є актуальною складовою сучасних міждисциплінарних досліджень. До просопографічного аналізу тогочасних соціальних станів, зокрема і так званого «четвертого стану», дослідники вдавалися неохоче, концентруючись переважно на висвітленні політичної історії. Тож тема руського купецтва у польському Вроцлаві XIV ст. – важлива для сучасного дискурсу. Водночас, дослідження не претендує бути останнім словом…
Соломія Козак. Чеська політика Данила Романовича
Вивчення історії Галицько-Волинської Русі, а саме військово- політичної діяльності її очільників є широким полем для дослідження актуального спектру проблем, пов’язаних із середньовічною військовою справою, державністю та міжнародною ситуацією у Центрально-Східній Європі. Важливе, якщо не ключове місце незмінно посідає зовнішньополітична діяльність сюзерена Королівства Русі Данила Романовича (1201– 1264), одним із векторів якої був чеський, чи не…
Типовий бойовий шлях німецького пса війни
Вілібальд фон Шауенбург був нащадком одноіменного дворянського роду, колишніх васалів Бамберзького єпископа. Його предки у XIII ст. збудували замок, під назвою Шауенбург, який і став «родовим гніздом» сімейства. Він розташовувався на височині, контролюючи долину під назвою Ітца, між Тюринзьким лісом та Майном. Однак, часи ішли – вже у XV ст. рід збіднів, і замок довелося…
Роман Мартинчук. Владислав ІІІ Варненчик: історичний портрет
У сучасній українській історіографії вивченню польської тематики не приділено належної уваги. Особливих студій потребує дослідження правління Владислава III (1434–1444) – польсько-угорського короля, якого пам’ятають здебільшого через загибель біля м. Варни. Опрацювання біографії Владислава є важливим для розуміння політичної картини в Польському та Угорському королівствах, до складу яких входили українські землі. Діяльність Владислава III неодноразово ставала…
Львівський історичний клуб 