Володимир Лагодич. Військове управління у візантійській Італії. Частина І

Коли стихли останні бої Готських воєн, візантійська регулярна армія виявилася єдиною не те що боєздатною, а взагалі єдиною існуючою збройною силою в Апенінах. Пошарпані нескінченними боями і двома великими спалахами Юстинианової чуми, ромейські солдати, передислоковані з інших країв Імперії, склали єдиний контингент імперських сил в Італії. Пізніше скажемо, чому робимо акцент на походженні воїнів Нарсеса…

Володимир Лагодич. Військова справа у візантійській Італії

Ця замітка буде передмовою до нашої основної теми, військового управління в імперській Італії. В першу чергу розглянемо заходи, прийняті візантійською владою щодо забезпечення своїх нових кордонів на півночі Італії. З огляду на те, у що перетворився півострів за роки затяжних Готських воєн (535-554 рр.), роботи було непочатий край. Полководець-євнух Нарсес, отримавши від імператора Юстиніана I…

Володимир Лагодич. Магістр та екзарх Геннадій

За десятиліття, що минули зі славного дня висадки Велізарія в Північній Африці, відбулось безліч подій. Немало міст і сіл були зруйновані в ході запеклої боротьби Імперії і численних берберських племен. Тисячі життів з обох сторін були загублені. Після перемоги, здобутої Іоанном Троглітою в битві при Катонових Полях весною 548 р., візантійці сподівалися, що в Африці…

Африканський екзархат (в якості закінчення “Страху і ненависті…”)

Востаннє, коли говорили про історію Візантійської Африки, ми з вами дивилися з точки зору її основних і не дуже персонажів – Велізарія, Соломона, Іоана Трогліти, інших ромейських офіцерів, солдатів, священників, берберських вождів. Тепер постараємось трохи окреслити систему, яку намагалися захистити візантійці і навпаки, зруйнувати маври. Як тільки в Константинополь прийшли вісті про переможну для Імперії…

Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина VI

Артабан справився зі своїм завданням. Основною його заслугою було, звісно ж, вбивство Гонтаріса, але й він сам був доволі непоганим офіцером середньої ланки, що показала його подальша служба в Італії. За заслуги ж у Африці Юстиніан надав Артабану титул магістра армії, однак вірменина більше цікавила племінниця імператора. Та дуже щедро нагородила Артабана, і можливо, протягом…

Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина V

Весна 544 р. стала воїстину катастрофічною для Імперії в Магрибі. Маври, які не так давно здавались смиренними, вкотре повстали проти візантійців. У першій же битві загинув намісник краю Соломон, а його солдати частково дезертирували, частково відмовились витягувати мечі з піхов. В таких умовах Сергію, його племіннику, довелось розраховувати хіба на власні особисті якості. Та тільки…

Я календар перегорну, і знову Рим мій занепав…

Третього вересня жартівники всіх мастей згадували пісню одного гуру шансону, а сьогодні згадаємо одного хлопчину, повалення якого з престолу 4 вересня 476 р. донині називають кінцем Римської імперії, Античності та й світу (закреслено). Від такого трактування, з неба, можливо, все ще крутять пальцями біля скроні якісь Зенон, Юлій Непот і Сіагрій, та й який-небудь Одоакр…

Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина IV

Настав 539 р. Від Різдва Христового. Візантійський імператор Юстиніан продовжував робити ходи в своїй шаховій партії. Так, він вирішив, що його двоюрідний брат Герман, який два останні роки успішно воював з маврами, достойний більшого, ніж просиджувати штани в Карфагені. Германа відкликали з Чорного Континенту, а його місце знову зайняв Соломон. Нашому герою знову надали посади…

Володимир Лагодич. Коріпп Африкан Граматик та його твори

Коли мова йде про літераторів епохи Юстиніана Великого, одразу згадується одна-єдина людина. І справді, Прокопій Кесарійський не тільки запам’ятався сучасникам літературним талантом та їдким язиком, а й супроводженням ромейського воїнства в Африці, Італії та Сирії протягом декількох років. Так чи інакше, буде малодушним казати, що крім Прокопія, на той час ромеї не мали жодного письменника…

Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина ІІІ

Поки Соломон бився з маврами, надворі була весна 536 р. Ревні та не особливо християни, а також всякого роду аріанці збирались святкувати Великдень. Святкувати його збиралось і ромейське воїнство на чолі з Соломоном. Коли євнух увійшов в міський храм та зайняв своє місце поряд з охороною, навряд він взагалі міг подумати про те, що в…