The best source for making a research into this issue is a relief of The Cathedral of the Holy Cross on Aghtamar Island, in Lake Van in eastern Turkey, is a medieval Armenian Apostolic cathedral, built as a palatine church for the kings of Vaspurakan. Have a look at this scene of the battle between David and Goliath from the cathedral. In my opinion, this relief is a perfect source for researching medieval armenian armour, because Goliath is dressed in two types of armour: lamellar (like a “poncho”) and scale.
Категорія: Вірменія
ЧОМУ ХАЛІФАТ ПЕРЕМІГ? (ПРИЧИНИ ВТРАТИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВІРМЕНІЄЮ НА ПОЧАТКУ VIII ст.)
У статті розглянуто становище Вірменії наприкінці VII – на початку VIII ст. крізь призму боротьби Візантійської імперії та Арабського халіфату за територію Кавказу. З’ясовано причини, які призвели до втрати Вірменією своєї державності, зокрема, наголошено на ролі в цьому “нахічеванського спалення нахарарів” 705 р. Охарактеризовано становище Вірменії в складі Арабського халіфату та причини, які дали змогу вірменам наприкінці IX ст. відновити свою державність.
Руси як промоутери Київської Русі, або що писали про русів закавказькі історики?
Бачимо, що контакти русів та слов’ян з народами Закавказзя (зокрема й вірменами) мають доволі довгу та цікаву історію. Руси відігравали роль не тільки грабіжників та воїнів, але були й промоутерами Київської Русі, рекламуючи її на Закавказзі, через що місцеві хроністи вже мали певне враження про це державне утворення. Зауважимо, що справжні контакти між двома світами почалися лише із прийняттям християнства Руссю, коли остання увійшла не тільки в світ християнських держав, але стала частиною “ромейської цивілізації”, де була й Вірменія.
Ніколи не бийте палицею об дошку! Або ж як закликали людей до церкви у середньовічній Вірменії!?
Середньовічні вірменські священники , щоб закликати людей до церкви, били дерев’яними молоточками об грубу дерев’яну доску .Такий музичний інструмент носив назву “симантрон”.
Але чому мусульмани забороняли використання дзвонів? Чи взагалі були дзвони у середньовічній Вірменії?
І чому вірменські автори так негативно ставляться до цього музичного інструменту?
Правитель, якого нам бракує або, як вірменський цар дбав про бідних.
“Ашот ІІІ перевершив усіх своєю лагідністю і милосердям, бо збирав біля себе калік, кривих та сліпих, роблячи їх співрозмовниками на своїх бенкетах … Він пригощав їх зі своєї чаші, наповненої царським напоєм і випивав залишок вина, змішаний з гноєм від їх виразок. Він до того був щедрий до нужденних, що після смерті в його скарбницю не знайшлося навіть копійки; всі прикраси і коштовності з його палацу було роздано вбогим. І очистив він гріхи свої милостинею і співчуттям до бідним”
Парадокс: Чому середньовічні вірменські закони про набуття права власності на скарб є ідентичні сучасним українським?
Давайте проведемо невеличкий експеримент. Нижче подано два уривки з нормативно-правових документів. Перший документ – уривок з Судебника Мхитара Гоша (вірменський збірник законів ХІІ ст.). Другий – це стаття 343 з цивільного кодексу України. Обидва документи розповідають нам про “набуття права власності на скарб” (Тобто, якщо Ви юний археолог і знайшли щось цінне у землі, то це законодавство повинне вказувати, який відсоток від знайденого йде Вам, а який державі). Для того, щоб спростити Вашу задачу, найважливіші моменти ми виділили жирним шрифтом і червоним кольором, щоб легше було порівнювати ці документи. Отож …
Львівський історичний клуб 