Поки Соломон бився з маврами, надворі була весна 536 р. Ревні та не особливо християни, а також всякого роду аріанці збирались святкувати Великдень. Святкувати його збиралось і ромейське воїнство на чолі з Соломоном. Коли євнух увійшов в міський храм та зайняв своє місце поряд з охороною, навряд він взагалі міг подумати про те, що в…
Категорія: Візантія
Василь Босак. Візантійська історіографія VI – XV ст.
Вчені–візантиністи не можуть провести чітку хронологічну межу між пізньоантичною історичною літературою, та її спадкоємицею — візантійською. Щодо дат, до яких маємо прив’язатись, виділимо дві ключові: так, в державотворчому аспекті це і 330 р. як перенесення Костянтином І (306-337) столиці в Константинополь, і падіння Риму від навали варварів в 410 р. Проте, на менталітеті людей тої…
Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина ІІ
Навесні 535 р. візантійська армія на чолі з намісником Соломоном поверталась у Карфаген, здобувши рішучу перемогу над мавританськими бунтівниками. Але варто було ромеям увійти в давнє місто, як тут же прийшла вістка, що маври знову повстали, сповнені крім цього й бажанням помститися за своїх близьких. І вкотре полем бою стала багатостраждальна Бізанцена. Соломону і його…
Василь Босак. Життя та історичні праці Пріска Паннійського
Візантійський історик Пріск Панійський мешкав в період створення і піднесення на теренах імперії політичної, наукової, та літературної думки. Основною причиною цього була політика імператора Феодосія ІІ (401–450 рр.), що був вихідцем зі старої однойменної династії ще часів Західної Римської імперії. За свою любов до науки від сучасників він отримав прізвисько Каліграф. За сприяння імператора в…
Що в імені тобі моїм? Особливо, як звуть мене Порфирій
У різні роки VI ст. в Константинополі були на слуху два створіння Божі на ім’я Порфирій. Чим же вони привернули увагу непідкупного столичного люду? Перше створіння було людиною – цей Порфирій був одним з найкращим візничим за всю історію столичного Іподрому. Принаймні, нікому із його конкурентів не вдавалось бути удостоєним семи статуй в місті, продовжуючи…
Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина І
Весною 534 р. завершувались останні акти п’єси під назвою «Загибель Королівства вандалів». Король Гелімер (530-534), який до того часу відступив до гір Папуа на кордоні з Нумідією, вже готувався здатись на милість переможцю – великому Велізарію, який готувався відправитись в Константинополь за заслуженою нагородою. Полководець був задоволений звершеннями в повній мірі, і це не дивно…
Володимир Лагодич. Зовнішньополітичні відносини Аварського каганату та Візантії
Незважаючи на відсутність одностайної думки в науковому середовищі стосовно появи аварів спочатку в регіоні Середньої Азії, а потім – у гирлі Дунаю, до 557 р. монголоїдні кочовики, котрі до цього часу утворили союз із далекосхідних, передньоазійських, тунгідних, байкальських племен, а також склавинів, під тиском тюркютів переправляються через Волгу та виходять до низин Дону, встановивши…
Володимир Лагодич. Етногенез аварів
Етнічне походження аварів, як і виникнення самого етноніму «Awar» залишається дискусійним питанням до нинішнього часу. Гіпотези, які торкаються власне питань етногенезу, поділяють на декілька груп, серед яких: Версія, за якою авари були народом далекосхідного походження – тунгусько-манчжурського або монгольського, на що наводить свідчення із «Хронографії» Феофана Сповідника про посольство кочовиків у Константинополь в 558 р….
Василь Босак. Облоговий бурав: Короткі замітки про конструкцію і «близькосхідний контекст»
Василь Босак Облоговий бурав: Короткі замітки про конструкцію і «близькосхідний контекст» Опрацьовуючи комплекс облогової стінобійної техніки, крім тарана варто згадати і бурав. Інформації про нього в джерелах та історіографії є набагато менше, що поширено вузьким спектром його використання та термінологічною плутаниною. На сьогодні дослідникам відомо про два типи буравів, описаних ще античними інженерами. Аби з’ясувати,…
Василь Босак. Облогова драбина
Василь Босак Облогова драбина Через простоту конструкції і швидкість побудови штурмова драбина була наймасовішим облоговим знаряддям епохи Хрестових походів. Хоча її переваги оцінили ще задовго до цього – в історіографії ми знаходимо інформацію про зображення облогових драбин в Давньому царстві Єгипту (XXVIII-XXII ст.). Перед початком технічної характеристики драбин, ми класифікували їх за кількома ознаками: за…
Львівський історичний клуб 