У Константинополі, 27 грудня 537 р., відбулось урочисте освячення нового кафедрального собору. Церемонія проводилась під керівництвом Патріарха Константинопольського Міни і, звичайно ж, при безпосередній участі римського імператора Юстиніана I. Цією церемонією собор Святої Софії був відкритий для прихожан. Згодом, він стане “візитною карткою” як християнського Константинополя, так і мусульманського Стамбула. Відома нам Софія Константинопольська є…
Категорія: Візантія
Ірина Гіщинська. Влада закону в часи Юстиніана І
Головна мета даної статті – визначити, якою все ж була влада закону у Візантії за правління Юстиніана І. Також, опосередковано звернемось до самої постаті імператора і його законотворчої політики. Петро Савватій (справжнє ім’я Юстиніана) – один з найвідоміших візантійських імператорів, людина дуже цікава і амбітна. Однак, оцінка його особи дуже полярна. Так, з легкої руки…
Володимир Лагодич. Про Констянтина Багрянородного та сільське господарство в січні
Імператор Костянтин VII Порфирогенет (Багрянородний) відомий нам передусім тим, що був найбільшим бібліофілом серед тих, хто сидів на троні в Константинополі. Свого часу він із політичних причин не відразу зміг зайняти візантійський престол після смерті свого батька (Лева VI). Ну, і поки правили інші, молодий Костянтин займався самоосвітою. Свою велику любов до книг він зберіг…
Володимир Лагодич. Побутові негаразди візантійського архітектора
Для людей, які в силу обставин ознайомились поближче з ромейською історією, Анфімій Тралльский (або ж Анфімій із Тралл) постає в образі блискучого математика та архітектора, відповідального, вкупі з Ісидором Мілетським, за створення найбільшого досягнення візантійської архітектури: Храму Святої Софії, збудованого протягом 532-537 рр. Однак в першу чергу Анфімій був живою людиною, який цілком міг використовувати…
Микола Козак. Останній бій Святослава Ігоровича
Київський князь Святослав Ігорович (944–972), без сумніву, є чи не найбільш виразною постаттю з-поміж українських князів. Будучи особистістю вкрай харизматичною та войовничою, він залишив по собі, поруч із військовою славою, таємницю історії своєї загибелі. Всупереч легендарному амплуа князя-воїна, який, за словами Леонтія Войтовича, був «останнім вікінгом на київському престолі» [5, c. 227], на сторінках літопису…
Володимир Лагодич. Василь ІІ Болгаробійця
У історії Візантійської імперії є немало великих правителів, однак з їх числа можна виділити трійцю, яка відрізнялась особливою самовіддачею – двоє із них були засновниками нових династій, Юстиніан І (його ми знаємо ще більш-менш), Іраклій (згадуваний в дописах побіжно, але всьому свій час). Сьогодні ж маємо привід поговорити про третього з них. Шлях Василя до…
Володимир Лагодич. Константинополь у 532 р.
Прим. авт.: ця замітка буде слугувати передмовою до нашої основної теми – основних аспектів внутрішньополітичного життя Візантійської імперії доби правління Юстиніана І (527-65 рр.) Над Імперією, яка розкинулась від вод Дунаю до пісків Єгипту та Аравії, сходило сонце. Юстиніан, уклавши мир із персами, кинув оком на Захід, відданий майже сотню років тому варварам. Настав час…
Володимир Лагодич. Добра ромейська історія
Можливо, хтось із вас, дорогі читачі, чув історію про сіамських близнюків родом із Візантії, які, незважаючи на свою недугу, весело крокували Константинополем та фемами, займаючись цирковою справою. Цей випадок записав хроніст Симеон Логофет у 40-х рр. Х ст., коли один із близнюків помер у стольному Граді, а ромейські медики виконали досить незвичайну за тодішніми мірками…
Відносини Східного Риму з кочовиками Причорномор’я за свідченнями сучасників
Прим. ред.: оригінал статті, під назвою “Свідоцтва візантійських історичних творів про відносини Східної Римської імперії з кочовиками Північного Причорномор’я у IV–VII ст.”, був опублікований її автором, українським дослідником Хазарського кананату та візантиністом, к.і.н., Володимиром Володимировичем Кузовковим в журналі “Науковий вісник МДУ ім. В.О. Сухомлинського” за 2014 р. Опубліковано з дозволу автора.Час IV–VII ст. – ключовий…
Володимир Лагодич. Війна у спадок. Частина ІІІ
Востаннє ми залишили наших героїв під Дарою, в червні 530 р. Ромеї на чолі з Велізарієм, здобувши стратегічну перемогу (принаймні, на це прямо вказує Прокопій, рядком “Перси більше [після Дари] не хотіли мати відкритого бою з римлянами”), зрушили шальки терезів на свою користь – принаймні, так справи складались на центральній ділянці фронту. Поміж тим, шах…
Львівський історичний клуб 