На Русі ця ікона з’явила, ймовірно, разом з Анною-Єфросинією, дочкою візантійського імператора Ісаака II Ангела і матір’ю короля Данила Галицького. У всякому разі вже за його сина, князя Лева Даниловича ми маємо точні дані про місце перебування ікони. Зокрема відомо, що в другій половині ХІІІ ст. Лев Данилович привіз її до міста Белза і з великою честю помістив в Белзькому замку під опікою православного духовенства. Бартоломей Зиморович у своїй праці «Leopolis triplex» стверджував, що король Лев I Данилович віддав Святоонуфріївському монастирю на зберігання ікону Богородиці, мальовану нібито самим Лукою Євангелістом.
Категорія: Русь (XII-сер. XIV ст.)
Гідронімія давньої та середньовічної України
Автор – Данило Грегуль (студент КНУ ім. Т. Шевченка ) Чому така назва цього посту? Багато назв річок, та й не тільки, надавалися у давні часи, за часів панування кімерійців, скіфів, сарматів, греків, римлян тощо. Заслуга середніх віків в тому, що у цей час багато назв, які нам відомі сьогодні, закріпилося за географічними об’єктами, хоч…
Чому “писали” (вишкрябували) графіті, на стінах храмів в часи Київської Русі?
Сьогодні пропонуємо Вам, розглянути доволі цікаву тему: чому в храмах часів Київської Русі люди вишкрябували на стінах різні написи (графіті). І саме у цій розповіді ми розглядатимемо графіті на стінах Софії Київської та церкви святого Пантелеймона в Галичі.
Як відомо з наказу Володимира Великого, писати на стінах храму не можна було, але цією забороною нехтували не лише прості люди, а й князі та митрополити. Традиція видряпування графіті в церкві прийшла з Візантії разом із християнством, де ромеї так скріпляли клятви, просили в Бога допомоги і захисту, прощення,( “Господи поможи рабу своєму Петру”, “Господи помози рабу своєму Василію грешному”), скріпляли договори купівлі-продажу, а священнослужителі робили записи головних державних подій (смерті князів, міждержавні договори і т.д.) Перші записи на стінах Софії Київської були зроблені глаголицею.
Львівський історичний клуб 