Категорія: Русь (XII-сер. XIV ст.)

Галицько-візантійські відносини у другій половині ХІІ ст.: політичний аспект. Доповідь Ольги Козачок на науковому семінарі Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (23 лютого 2016 р.)

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Початок відносин Візантії з майбутнім Галицьким князівством ведуть від 1104 р., коли донька перемишльського князя Володаря була заручена із сином імператора Алексія Комніна – Ісааком. В історіографії прослідковуються деякі тенденції бачення розвитку їх відносин: 1) контакти імперії з Києвом занепадають, а з молодими і могутнім Галицьким князівством впродовж усього ХІІ ст. розвиваються у дружньому руслі;…

ЯКОЮ МОВОЮ ГОВОРИЛИ НА РУСІ ?

Усім відомо, що Східноєвропейські території здавна населяли полікультурні суспільства в силу вигідного географічного розташування. Русь знаходилась на перетині важливих торгових шляхів – Волзького, Шляху з Варяг в Греки, тощо. Саме це і приваблювало скандинавських купців починаючи з VIII ст. Однак якою мовою спілкувались ці різноетнічні маси? Одна з «саг про давні часи» містить цікавий епізод, який описує торговий шлях на Схід. За словами автора на Русі говорили латиною, німецькою, данською, гардською (Від слова Гардарікі, скандинавської назви Русі)…

ПОЕТИКА ПЛАЧУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

У середньовічному соціокультурному просторі сприймання смерті людини, процес тужіння та акт поховання померлого суттєво вплинули на формування чуттєво–образної системи вітчизняного письменства. Мотиви плачу входять до структури пам’яток середньовічної літератури фрагментарно, не відділяючись від основної канви тексту.

Синтез фольклорної та книжної традицій є характерною рисою для середньовічного тексту. Історичні факти чергуються з ліро–епічними жанрами, а світські чи християнські теми розкриваються за допомогою народнопоетичних (або ж язичницьких) образів та символів. Засвідчує про фольклорну традицію і наявність оплакувальних мотивів у творі.

Леонтій Войтович. ГАЛИЧ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ЄВРОПИ ХІ–ХІV СТОЛІТЬ.

Монографія видатного українського медієвіста Войтовича Леонтія Вікторовича.
Книга присвячена висвітленню стосунків Галицького, Галицько-Волинського князівств та Королівства Русі з Візантією, Угорським королівством, польськими князівствами, Литвою та німецькими державами в ХІ–ХІV століттях. В роботі використані європейські хроніки та інші джерела, які для дослідження цієї теми раніше не залучалися, а також праці угорських, польських, чеських та інших зарубіжних істориків, включаючи найновіші дослідження.
Рекомендуємо для домашньої бібліотеки! Скачай книгу. Сподобалась – купи!)

СЕМАНТИКА ЇЖІ У КИЄВО–ПЕЧЕРСЬКОМУ ПАТЕРИКУ

Стаття присвячена аналізу семантики їжі у Києво–Печерському патерику крізь призму протистояння у тексті сакрального та профанного вимірів. Автор наводить приклади втрати їжею своєї первинної функції (насичення) на користь набуття нею сакрального значення, що випливає із метафізичної суті самого акту їжі і тісно пов’язане зі специфікою християнського світогляду.

Кабанець Р. Ю. Військове найманство Візантійської імперії: традиції та роль Київської Русі

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Кабанець Р. Ю. Військове найманство Візантійської імперії: традиції та роль Київської Русі // Історико-політичні студії: Збірник наукових праць. – 2015. – № 1 (3). – Серія «Історичні науки». – С. 107–114. Розглядаються проблеми військового найманства Візантійської імперії як суттєве явище історії Середньовіччя. Стаття орієнтована на висвітлення особливостей формування візантійської армії Х—ХІ століть за допомогою організації наймання.…

Паршин Ілля. Візантійські сюжети у Кракові. Короткий звіт про VI Міжнародну наукову конференцію «Colloquia russica: Rus’ a kraje kultury łacińskiej: społeczeństwo, kultura, releigia (X–XVI w.)»

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
26–28 листопада 2015 р. у Кракові відбулася VI-у Міжнародна наукова конференція «Colloquia Russica: Ruś a kraje kultury łacińskiej: społeczeństwo, kultura, religia (X–XVI w.)». Науковий з’їзд організовано за підтримки Яґеллонського університету (керівником і одним з засновників проекту є Віталій Нагірний). Всього до участі зголосилося понад 30 науковців з Польщі, України, Білорусі, Словаччини, Росії, Чехії, Сербії, Угорщини.…

“Чудо про змія” крізь епохи. Сюжет про Георгія – змієборця

Истоком всех сказаний о змееборчестве мог послужить египетский миф о борьбе Гора и Сета, что подтверждает египетская находка, которая неофициально называется «Гор Победоносец», датируется 4 веком до нашей эры и хранится в Музее Лувра

АНОТАЦІЇ ДО СТАТЕЙ на російській мові: VI międzynarodowej konferencji naukowej z serii Colloquia Russica: Ruś a kraje kultury łacińskiej: społeczeństwo, kultura, religia (X-XVI w.) (26-28 listopada 2015)

Скачати програму конференції та анотації до статей (на російській мові) ви можете нижче.
П.С. Хочемо висловити подяку доценту Іллі Паршину, за люб’язно наданні матеріали конференції.