Категорія: Руська земля

Кабанець Р. Ю. Військове найманство Візантійської імперії: традиції та роль Київської Русі

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Кабанець Р. Ю. Військове найманство Візантійської імперії: традиції та роль Київської Русі // Історико-політичні студії: Збірник наукових праць. – 2015. – № 1 (3). – Серія «Історичні науки». – С. 107–114. Розглядаються проблеми військового найманства Візантійської імперії як суттєве явище історії Середньовіччя. Стаття орієнтована на висвітлення особливостей формування візантійської армії Х—ХІ століть за допомогою організації наймання.…

Паршин Ілля. Візантійські сюжети у Кракові. Короткий звіт про VI Міжнародну наукову конференцію «Colloquia russica: Rus’ a kraje kultury łacińskiej: społeczeństwo, kultura, releigia (X–XVI w.)»

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
26–28 листопада 2015 р. у Кракові відбулася VI-у Міжнародна наукова конференція «Colloquia Russica: Ruś a kraje kultury łacińskiej: społeczeństwo, kultura, religia (X–XVI w.)». Науковий з’їзд організовано за підтримки Яґеллонського університету (керівником і одним з засновників проекту є Віталій Нагірний). Всього до участі зголосилося понад 30 науковців з Польщі, України, Білорусі, Словаччини, Росії, Чехії, Сербії, Угорщини.…

“Чудо про змія” крізь епохи. Сюжет про Георгія – змієборця

Истоком всех сказаний о змееборчестве мог послужить египетский миф о борьбе Гора и Сета, что подтверждает египетская находка, которая неофициально называется «Гор Победоносец», датируется 4 веком до нашей эры и хранится в Музее Лувра

АНОТАЦІЇ ДО СТАТЕЙ на російській мові: VI międzynarodowej konferencji naukowej z serii Colloquia Russica: Ruś a kraje kultury łacińskiej: społeczeństwo, kultura, religia (X-XVI w.) (26-28 listopada 2015)

Скачати програму конференції та анотації до статей (на російській мові) ви можете нижче.
П.С. Хочемо висловити подяку доценту Іллі Паршину, за люб’язно наданні матеріали конференції.

Гідронімія давньої та середньовічної України

Автор – Данило Грегуль (студент КНУ ім. Т. Шевченка ) Чому така назва цього посту? Багато назв річок, та й не тільки, надавалися у давні часи, за часів панування кімерійців, скіфів, сарматів, греків, римлян тощо. Заслуга середніх віків в тому, що у цей час багато назв, які нам відомі сьогодні, закріпилося за географічними об’єктами, хоч…

Читати далі

Чому “писали” (вишкрябували) графіті, на стінах храмів в часи Київської Русі?

Сьогодні пропонуємо Вам, розглянути доволі цікаву тему: чому в храмах часів Київської Русі люди вишкрябували на стінах різні написи (графіті). І саме у цій розповіді ми розглядатимемо графіті на стінах Софії Київської та церкви святого Пантелеймона в Галичі.

Як відомо з наказу Володимира Великого, писати на стінах храму не можна було, але цією забороною нехтували не лише прості люди, а й князі та митрополити. Традиція видряпування графіті в церкві прийшла з Візантії разом із християнством, де ромеї так скріпляли клятви, просили в Бога допомоги і захисту, прощення,( “Господи поможи рабу своєму Петру”, “Господи помози рабу своєму Василію грешному”), скріпляли договори купівлі-продажу, а священнослужителі робили записи головних державних подій (смерті князів, міждержавні договори і т.д.) Перші записи на стінах Софії Київської були зроблені глаголицею.