У статті висвітлено особливості сприйняття церковного розколу 1054 р. в країнах Західної Європи ХІ–ХІІІ ст. Розглянуто спроби подолання церковного розколу на прикладі відносин між представниками Західної та Східної Церков, зокрема, скликання соборів, що мали на меті поновити церковну єдність.
Категорія: Новини
Новини про публікації учасників та події товариства
Що об’єднує Юстиніана І та Беніто Муссоліні?
На перший поглад може здатися, що візантійського імператора VІ ст. Юстиніана І та лідера фашистів міжвоєнного періоду ХХ ст. Беніто Муссоліні нічого не об’єднує. Чи справді це так? Спробуємо зараз визначити.
Звернення і прохання новообраного голови! :)
Привіт всім! Звертаюсь до Вас як новобраний голова нашого товариства, хочу ще раз подякувати всім за Вашу підтримку та довіру, сподіваюсь її виправдати. Не хочеться даремно витрачати час на різні організаційні моменти, а зразу братись до роботи поки є запал. Пріоритетним завданням для нас є формування нової команди, яка буде займатись розвитком нашого товариства. Запрошую…
Звітно-виборча конференція та обрання нового голови ЛМК. Тимчасові перехідні положення статуту товариства.
23 листопада у стінах кафедри історії середніх віків та візантиністики (321 ауд.) Львівського національного університету імені Івана Франка відбулися вибори нового голови та вченого секретаря Львівського медієвістичного клубу. Кандидатів було 2, а саме: Владислав Кіорсак та Єлизавета Заболотна. За результатами виборів новим головою товариства став Владислав Кіорсак (13 голосів – за), а вченим-секретарем – Єлизавета Заболотна, з чим ми їх і вітаємо!!!
ПРИЧИНИ ЗАГИБЕЛІ ВЕСТГОТСЬКОГО КОРОЛІВСТВА
У статті проаналізовано головні причини загибелі Вестготського королівства в контексті арабських завоювань початку VIII ст. Висвітлено політичну, економічну та етнічну ситуацію в країні напередодні мусульманської інтервенції на територію Піренейського півострова та визначено роль кожного із чинників, які призвели до загальнодержавної кризи.
СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)
У статті проаналізовано скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янські торгівельні відносини VIII–IX ст. в контексті розвитку торгівлі на території Слов’янського Полаб’я. Визначено предмет полабського експорту та імпорту. Простежено зв’язок торгівлі з політичним та економічним розвитком регіону.
Передвиборча програма Владислава Кіорсака на посаду голови клубу
Шановні друзі та колеги, я вперше пишу подібні речі, тому не знаю як це все має виглядати по формі, так, що писатиму, як вмію. Наш клуб пройшов ще один важливий етап його існування, ці етапи прогресивно змінювали один одного і зараз необхідно обрати чіткий курс, який дозволить продовжити цю еволюційну тенденцію. Безумовно, це не легке…
НАБІР СТАТЕЙ ДО ПЕРШОГО ВИПУСКУ НАУКОВОГО ЗБІРНИКА “ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА”
ЛЬВІВСЬКИЙ МЕДІЄВІСТИЧНИЙ КЛУБ ОГОЛОШУЄ ПРО НАБІР СТАТЕЙ ДО ПЕРШОГО ВИПУСКУ НАУКОВОГО ЗБІРНИКА “ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА” Комісія з вивчення історії середньовічного права Львівського медієвістичного клубу виступає ініціатором створення міждисциплінарного періодичного наукового збірника “Історія та географія середньовічного права”, основним завданням якого є відображення науково-дослідних планів Комісії, публікація високоякісних наукових праць українських вчених, рецензування та реферування актуальних…
Історичні передумови формування самурайського прошарку
Японське слово “самурай” (яке походить від глагола “сабурау”, тобто “служити, охороняти”) має багато значень і смислових граней. Спочатку слово “самурай” мало значення “особистий слуга”, або “особистий охоронець”, “охоронець”, “озброєний вартовий”. В X ст. цим словом почали називати професійних воїнів невисокого звання, які знаходились на службі в імператора, і аж ніяк не вершників-аристократів, як було пізніше. Воїни, які належали до вищих прошарків японського суспільства, тоді іменували “бусі”. Термін “бусі” з’явився в період Нара (710-784), а раніше існувала назва “мононофу”. З часом, однак, слово “самурай” стало синонімом слова “бусі”, і незнатні воїни почали називати себе і “самурай” і “бусі”, поки слово “самурай” не витіснило повністю слово “бусі” [1]. Самураїв можна розглядати, як слугу феодала, який охороняв його помістя, його майно, його самого. Тут, аналогію можна провести із скандинавськими “хускарлами”, які в XI ст. розглядались в феодальній системі, як воїни, які служили тільки при дворі феодала [2].
Олег Друздєв. Українська медієвістика та медіа комунікації: проблеми та перспективи взаємодії
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
ХХІ століття з характерними для нього ознаками глобалізації та технологізації ставить перед будь-якою наукою нові вимоги. Ці вимоги, найчастіше, зумовлюють її прогрес, оскільки працювати за старими схемами, засобами і методами стає все важче, і все менш ефективно. Однією з таких вимог є відповідність науки(як джерела знань) та медіакомунікацій (як засобу його поширення). Позаяк жодна наука…
