Львівський медієвістичний клуб (ЛМК) – наукова організація студентів, які займаються періодом Середньовіччя і дотичними до цього періоду темами. Клуб у формі товариства виник при кафедрі історії середніх віків та візантиністики ЛНУ ім. І.Франка і діє на добровільних засадах з 18 травня 2013 року.
Категорія: Новини
РОЗВИТОК ГОТИЧНОГО ВІТРАЖНОГО МИСТЕЦТВА ФРАНЦІЇ
Статтю присвячено феномену вітражного мистецтва Франції. У середині XII століття в Північній частині Франції зародився новий художній стиль – готика, що найкраще проявився в архітектурі. Особливе місце в мистецтві готики займав собор,що являв собою синтез архітектури, скульптури та живопису. Одним із центральних елементів в оформленні інтер’єру готичного собору займав « прекрасний живопис на склі» – вітраж.
XII століття у Франції – золотий вік вітражу. Простежено « що являв собою французький вітраж?». Центральне місце відведено Шартрському собору, чий ансамбль середньовічних вітражів є чи не найбільшим у Європі. Завдяки майстрам, яким вдалося досягти особливих відтінків синього кольору, його так і називають «шартрська синь». Розкішністю вітражних форм славляться собори – Нотр-Дам де Парі та Реймський. Крім того, акцентовано увагу на характеристиці вітражів у соборах Мана, Анжера, Тура, Пуатьє, Ліона, Руана. Слід відзначити , що у XIV столітті значну роль у вітражному мистецтві почали відігравати нормандські майстерні, вироби яких відзначалися особливою вишуканістю, а також користувалися великим попитом. Як наслідок французький вплив на цей вид мистецтва простежується в архітектурних ансамблях Австрії, Німеччини та інших західноєвропейських країнах.
Звіт наукового семінару “Дослідження минулого в епоху мультидисциплінарності: Виклики і можливості”
В середу, 12 квітня в стінах Львівського університету відбулося чергове засідання Львівського медієвістичного клубу. Цього разу засідання проходило у формі наукового семінару, до якого долучились студенти кафедри археології та інших спеціальностей. Семінар було проведено в рамках програми розширення співпраці з іншими спеціалізаціями та залучення більшої кількості учасників до роботи клубу.
Семінар мав методологічний характер, студенти археологи та палеографи поділились методикою дослідження давньої історії крізь призму специфіки вивчення окремих джерел. В рамках зустрічі було поставлено питання про оновлення методологічних засад історичної науки на основі її введення до міждисциплінарного дискурсу.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ПРО МІЖНАРОДНУ ДИСКУСІЮ НА ТЕМУ:«НАУКОВІ ЗАСАДИ ОБ’ЄКТИВНОСТІ І СУБ’ЄКТНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»
У сучасній зарубіжній та українській науковій літературі питанню природи і сутності громадянського суспільства як соціального явища приділяється досить велика увага. Разом із тим спостерігається методологічна невизначеність, нечіткість і навіть суперечність у тлумаченні базових засадничих положень. Особливо це стосується проблем людини і її свободи в облаштуванні і забезпеченні свого буття як в матеріальному, так і в духовному світі. Виходячи із вищенаведеного, пропонуємо провести міжнародну дискусію на тему:«НАУКОВІ ЗАСАДИ ОБ’ЄКТИВНОСТІ І СУБ’ЄКТНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА». Дискусія відбудеться у формі наукової конференції 24-25 квітня 2017 року.
Краткий очерк развития Львовского медиевистического клуба: История и настоящее
Львовский медиевистический клуб (ЛМК) – научная организация студентов, занимающихся периодом Средневековья и касательными к этому периоду темам. Клуб в форме общества возник при кафедре истории средних веков и византинистики ЛНУ им. И.Франко и действует на добровольной основе с 18 мая 2013 года.
Львовский медиевистический клуб – это прежде всего объединение молодых ученых, имеющих целью развивать и популяризирувать медиевистику среди широкой общественности.
ЗНАЧЕНИЕ И МЕСТО СТАТУТА 1566 ГОДА В ПРАВОВОМ РАЗВИТИИ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО
Положения и нормы Статута 1566 года свидетельствовали о новом этапе государственно-правового развития Великого Княжества Литовского, которое происходило под сильным влиянием политико-правовой мысли. В нем весьма разумно были совмещены собственные теоретико-правовые и правоприменительные наработки с ебщеевропейскими достижениями в сфере права. Именно поэтому Статут долгое время служил примером и образцом систематизации законодательства. Многие его положения опережали свое время и имели ярко выраженный программный характер, ориентированный на будущее, что выводило его в число самых прогрессивных европейских законов своего времени.
IV Міжнародна студентська конференція “Держава, суспільство, економіка і розвиток сучасного Світу, Європи, Польщі та Люблінщини” (4 квітня 2017 р., м. Холм( Польща)
Тема конференції сформована досить широко, тому запрошуються не тільки політологи, але й історики, юристи та інші спеціальності. Учасникам конференції потрібно заповнити реєстраційну форму (завантажити її) та відправити її на емейл адрес – parubchak_io@ukr.net
Візантійські диптихи V–VI cт.
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Непересічними пам’ятками, пов’язаними з писемною культурою, вважаються візантійські диптихи 5-6 століть. Власне, диптихами в античному побуті називалися конструкції з двох сполучених дерев’яних або кістяних дощечок, внутрішні площини яких лишалися рівними і чистими для записів грифелем чи вкривалися шаром воску, де текст продряпувався спеціальною паличкою. Старі записи легко стиралися і поступалися новим, тож диптихи слугували не…
Филипчук О. М. Руси серед «військ народів» у Візантії ІХ-ХІ ст.: найманці та союзники
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
17 вересня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2. корп. 14, ауд. 18) відбувся захист дисертації Филипчука Олександра Михайловича «Руси серед «військ народів» у Візантії ІХ-ХІ ст.: найманці та союзники», представленої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних…
ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”
В Ладозі знайдені залишки різних дерев’яних споруд, серед яких є зрубні та каркасні типи. В залишках ладозьких споруд VIII – Х ст. виявлені буси, скло, формочки для лиття, кістки ( прикрашені різьбою), різноманітні вироби з бурштину та ремісничі інструменти. По знайдених корабельних заготівках не виключено, що в околицях Ладоги відбувалося виготовлення суден[36]. Ладога також була прогресуючим ремісничим центром, адже багато знайденої продукції має місцевих характер виготовлення, а знайдені великі партії товару (буси) вірогідно виготовлялися та готувалися для продажу. Виявлені монети зі Сходу ще раз підтверджують думку про широкомасштабну торгівлю.
