Ця машина, що радше нагадує міфічного звіра – “арабський бойовий дракон для штурму міст”, описаний у згадуваній книзі, яка була поза тим і у Леонардо да Вінчі. Автор “Про мистецтво…”, Роберто Вальтуріо (1405-1475) – військовий інженер на службі Сиджизмондо Малатести, відомого як «Вовк Романьї» – правителя Ріміні і одного з найсильніших кондотьєрів того часу, який…
Категорія: Новини
Новини про публікації учасників та події товариства
“Селянин не може ні народитись, ні одружитись, ні вмерти, не приносячи користі хазяїну…”
Саме такий жарт був популярним на теренах Священної Римської Імперії XV-XVI cт. Наша історія починається у селі Нікласгаузен у 1476 р. Його жителю, Гансу Бьому, відкрилась Божа істина – Провидіння йому вказало, що з того часу всі пашні, ліси, луги й озера належать простим людям. Що не має більше бути ні властей, ні податків, а…
Едуард Макаренко. Слов’янські війни Людольфінгів Х ст.: Антихристиянське повстання 983-998 рр.
Перша частина: https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/02/09/slovjanski_vijny_ludolfingiv_za_henricha_i/. Друга частина: https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/03/28/slovjanski_vijny_ludolfingiv_2_za_ottona_i/. Короткочасне правління наступника Оттона Великого, Оттона ІІ (973-983 рр.) проявлялось переважно в зайнятості на західних та південних кордонах Імперії (боротьба за утримання Лотарингії та спроби завоювання Південної Італії). Тривала відсутність імператора і зарозуміла та халатна політика маркграфа Північної марки Дітріха фон Гальденслебена щодо своїх язичницьких підданих[1] створювало з часом…
20 серпня 1648 р. – Битва при Лансі
Битва при Лансі – остання з великих битв Тридцятирічної війни (1618-1648), в якій французькі війська під проводом Людовіка II Бурбона перемогли іспанську армію, очолювану ерцгерцогом Леопольдом Вільгельмом. Ланс – укріплене місто в Ено, сучасній Бельгії, захоплене французами ще в 1647 р. З розгортанням у Франції фронди проти міністра Джуліо Мазаріні, Іспанія зробила спробу відвоювати область….
Володимир Лагодич. Зовнішньополітичні відносини Аварського каганату та Візантії
Незважаючи на відсутність одностайної думки в науковому середовищі стосовно появи аварів спочатку в регіоні Середньої Азії, а потім – у гирлі Дунаю, до 557 р. монголоїдні кочовики, котрі до цього часу утворили союз із далекосхідних, передньоазійських, тунгідних, байкальських племен, а також склавинів, під тиском тюркютів переправляються через Волгу та виходять до низин Дону, встановивши…
Крокодим
Або ж крокодил, як його уявляли на Русі. Проблема в тому, що літописець ніколи не бачив того звіра, що описувався і він, літописець, швидше всього не покидав стіни монастирів протягом всього життя.
Володимир Лагодич. Внутрішньополітичне становище земель Франції всередині Х ст.
Коли чуємо словосполучення “клаптикова імперія”, на думку приходять рафіновані приклади таких об’єднань – Автро-Угорщина або Священна Римська імперія. В схожому становищі було Західнофранкське королівство в Х ст. Так, від початку Х ст. його центральна династія, засновником якої був Роберт Сильний, маркіз Нейстрії, поступово піднялась в структурі каролінзької системи управління, в якій влада передавалась від батька…
18 серпня 1304 р. – Битва при Монс-ан-Певелі
Битва при Монс-ан-Певелі відбулась 18 серпня 1304 р., між французькими військами, очолюваними королем Філіпом IV, і фламандськими повстанцями на чолі з Філіпом де Дамп’єром які не хотіли погоджуватися з приєднанням Фландрії до Франції. Французький король мав намір змити ганьбу поразки в Битві золотих шпор 1302 р., після якої фламандці зайняли міста Лілль і Дуе. 10…
Володимир Лагодич. Етногенез аварів
Етнічне походження аварів, як і виникнення самого етноніму «Awar» залишається дискусійним питанням до нинішнього часу. Гіпотези, які торкаються власне питань етногенезу, поділяють на декілька груп, серед яких: Версія, за якою авари були народом далекосхідного походження – тунгусько-манчжурського або монгольського, на що наводить свідчення із «Хронографії» Феофана Сповідника про посольство кочовиків у Константинополь в 558 р….
Василь Босак. Мінувально-підкопні засоби та їх застосування
Мінувально–підкопні засоби були найефективнішими для нанесення максимальних пошкоджень ворожим фортифікаціям. В такий спосіб військо нападників вирішувало одразу кілька завдань: пошкодження, які наносились муру були або невідновними, або для їх ремонту потрібно було багато часу і ресурсів (а під час облоги їх завжди не вистачало); підкоп показав себе значно ефективніше ніж таран і бурав; отвір в…
