Тетяна Харитенко. Придворні жінки династії Чосон (1392-1897 рр.)

Термін “кунньо” (궁녀) використовувався для позначення жінок, які працювали в палаці. Вони були мовчазними свідками палацових подій, інтриг та змов династії, що правила півтисячі років. Однак їхні історії доводять, що життя у золотій клітці не є таким барвистим, заможним та безхмарним. Будь ти наложницею, писаркою чи прибиральницею, ти ніколи не почуваєшся вільною, не зможеш відчути…

Василь Босак. “Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації” (за матеріалами книги Івана Гоменюка)

Іван Гоменюк — відомий український історик, дослідник міжвоєнного періоду в Центрально-Східній Європі, особливо передумов Другої світової війни. Народився у 1981 році в місті Коломия, живе і працює юристом у Києві. Наукові інтереси Гоменюка охоплюють проблеми міжнародних відносин у період міжвоєнного часу, локальні конфлікти 1918-1939 років та процеси формування європейської безпекової системи. Серед його найбільш відомих…

Володимир Колб. Некрополь Ольвії V-IV ст. до н. е. в однойменній монографії Юлії Козуб

Історія античних міст впродовж багатьох століть залишається у полі зору істориків, археологів, мистецтвознавців та інших науковців різних спеціальностей. Разом із питанням повсякденного життя греко-римських міст не менше значення має й проблема, пов’язана зі смертю та особливостями поховань померлих або загиблих співмешканців. Цілком природно, що найбільше зацікавлення в українських вчених колах викликають саме ті поліси, які…

Вадим Протуренко. Участь Вільного козацтва у Першій війні Радянської Росії проти Української Народної Республіки

У буремні часи Української революції 1917-1921 років, коли наша країна боролася за свою незалежність, з’явилося багато героїчних явищ. Одним із таких було Вільне козацтво – народне ополчення, яке зібрало під своїми знаменами тисячі патріотів, готових віддати життя за вільну Україну. 25 жовтня 1917 р. у Петрограді було повалено Тимчасовий уряд, влада перейшла до більшовицької партії…

Валерія Пилипець. Два обличчя одного престолу: Лівія Друзілла – “Alter Ego” Цезаря Августа

Імператор Калігула свого часу порівняв її з “Одіссеєм у спідниці” за майстерний авантюризм, громадяни Риму вважали матірʼю імперії, а принцепс з гордістю називав своєю дружиною. Її вважали жінкою, гідною титулу “Августа,” і вона його отримала після смерті першого коронованого “бога” Римської імперії. Того самого, якого створила вона – Лівія Друзілла. Вона походила з патриціанського роду…

Вступне слово нового Голови Львівського історичного клубу (02.12.2024)

Вітаю всіх, шановні читачі, члени нашої спільноти та й загалом усі причетні до нашого факультету й історії! Добігає свого кінця цей рік і навчальний семестр, а наш Львівський Історичний Клуб (далі – ЛІК) починає нову сторінку з новим головою, яким стає автор цього тексту, Віталій Марідко. Розуміння того, що я стаю на чолі цієї історичної…

Збірник конференції “Осінь Середньовіччя” побачив світ!

6-7 листопада 2024 р. відбулась наукова конференція студентів, аспірантів та молодих дослідників “Осінь Середньовіччя”. Сам захід організувала кафедра історії середніх віків та візантиністики історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка та наукове товариство студентів історичного факультету “Львівський історичний клуб”. Конференцію було проведено з нагоди 240-річчя із часу створення кафедри загальної історії Львівського університету (з 1919 року…

Вікторія Терук. Українські делегації в роботі Паризької мирної конференції: модель української держави

Паризька мирна конференція, головною метою якої було розв’язання повоєнних політичних і територіальних протиріч між державами, тривала з перервами у французькій столиці з 18 січня 1919 по 21 січня 1920 рр. Уряди УНР та ЗУНР з огляду на складні суспільно-політичні умови, в яких перебували, покладали великі сподівання на підтримку міжнародної спільноти та справедливі рішення конференції, тож…

Тетяна Харитенко. Система рангів «якості кістки» у державі Шілла (57 р. до н. е. – 935 р. н.е.)

Державам ранньофеодального типу, розташованим на Далекому Сході, притаманні такі риси, як спадковість та родовід і ранги, що відігравали ключову роль у статусі людини. Шілла (57 р. до н. е. – 935 р. н.е.) мала саме таку структуру суспільства. Належність до одного з 17 рангів впливала на можливість претендувати на певні посади, визначала повсякденність, впливовість, поважність…

Едуард Макаренко. Потенціал цивілізаційного аналізу в історичному пізнанні

Прим. авт.: оригінал статті був опублікований в цьогорічному 39-ому випуску збірника “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”, виданому Інститутом українознавства ім. Крип’якевича НАН України. Ознайомитися з цією та рештою робіт можна цим посиланням: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39 Порушено питання доцільності використання природознавчої методології в історичній науці. Серед основних причин для того вказано проблему суб’єкта й об’єкта пізнання. Констатовано,…