У сучасній українській історіографії вивченню польської тематики не приділено належної уваги. Особливих студій потребує дослідження правління Владислава III (1434–1444) – польсько-угорського короля, якого пам’ятають здебільшого через загибель біля м. Варни. Опрацювання біографії Владислава є важливим для розуміння політичної картини в Польському та Угорському королівствах, до складу яких входили українські землі. Діяльність Владислава III неодноразово ставала…
Категорія: Новини
Новини про публікації учасників та події товариства
Микола Козак. До теми бойових мистецтв Середньовічної Європи
На сьогодні серед загалу залишається вкоріненим стереотип про те, що практика бойових мистецтв була характерною лише для країн Далекого Сходу. Однак на сьогодні відома достатня кількість джерел, аби окреслити загально, а в перспективі й більш детально бойові мистецтва середньовічної Європи. Передовсім необхідно термінологічно визначити бойове мистецтво як комплекс знань і систему підготовки людини (професіонала або…
Володимир Лагодич. Побутові негаразди візантійського архітектора
Для людей, які в силу обставин ознайомились поближче з ромейською історією, Анфімій Тралльский (або ж Анфімій із Тралл) постає в образі блискучого математика та архітектора, відповідального, вкупі з Ісидором Мілетським, за створення найбільшого досягнення візантійської архітектури: Храму Святої Софії, збудованого протягом 532-537 рр. Однак в першу чергу Анфімій був живою людиною, який цілком міг використовувати…
Юрій Прочко. “Військова революція” в козацькому, польському та московському війську
У 1955 р. англійський історик Майкл Робертс увів у науковий обіг термін «військової революції 1560– 1660 рр.» для окреслення всіх військових змін цього періоду [36, p. 195]. Прихильники цієї теорії вважають, що тактичні зміни полягали у використанні лінійної побудови, в якій завдяки збільшенню числа мушкетів, вогнева міць яких ефективно використовувалась у поєднанні з мобільним квадратом…
Поранення клинками від хірурга Раватона
Однією із програмних медичних праць Нового часу є Chirurgie d’armée (фр. Військова хірургія) Гуго Раватона, основна робота в історії європейської хірургії. Що це за звір такий, та хто його автор? На момент публікації цієї книги в 1768 р., Г. Раватон пропрацював військовим хірургом добрих 36 років, а потім був головним хірургом госпіталю Ландау. Ландау тоді…
Микола Козак. Останній бій Святослава Ігоровича
Київський князь Святослав Ігорович (944–972), без сумніву, є чи не найбільш виразною постаттю з-поміж українських князів. Будучи особистістю вкрай харизматичною та войовничою, він залишив по собі, поруч із військовою славою, таємницю історії своєї загибелі. Всупереч легендарному амплуа князя-воїна, який, за словами Леонтія Войтовича, був «останнім вікінгом на київському престолі» [5, c. 227], на сторінках літопису…
В трьох словах про дуелі
В історичній літературі добре відома наступна цифра: за неповних 20 років правління Генріха IV (1589-1610), на поєдинках за різними підрахунками загинуло від 6 до 10 тис. дворян. Тим же монархом було роздано понад 7 тис. реляцій, де дуелянтів Генріх пробачав, але махав пальцем, мовляв, так не можна, побережіть себе. За свідченням же сучасника, гугенотського полководця…
Володимир Голубець. Конде, Ланс і Фронда
Битва при Лансі 20-го серпня 1648 р. – це зіткнення, яке могло б не стати для Людовіка Конде переможним. Головним його завданням, по прибутті на територію Бельгії аж з Каталонії, було зупинити успішний наступ військ Габсбургів під командуванням ерцгерцога Леопольда-Вільгельма І. Війська французів та імперців були однакові по чисельності (по 16 тис. з кожного боку)….
Варвари не міняються
Сьогодні мова піде про різновиди варварів. Зазначимо відразу: вони бувають як східними, так і західними, а в ХХІ ст. нічого не змінилось. А тепер до – справи. Флавій Аврелій Валерій Костянтин, великий римський імператор, більш відомий під останнім ім’ям, багатьом не подобається. Це почалось ще за його життя, і триває до цих пір. А минулого,…
Сигізмунд Корибутович у боротьбі за гуситську Чехію
Сигізмунд Корибутович (народився бл. 1395 р.) був сином новгород-сіверського князя Дмитра Корибута, одного із дванадцяти синів великого князя Литовського Ольгерда з династії Гедиміновичів. Після загибелі батька Сигізмунд виховувався при дворі дядька – князя Ягайла, котрий, як знаємо, від 1386 р. був королем Польщі, ставши Владиславом II. Оскільки до 1424 р. Владислав II Ягайло синів не…
Львівський історичний клуб 