Імператор Костянтин VII Порфирогенет (Багрянородний) відомий нам передусім тим, що був найбільшим бібліофілом серед тих, хто сидів на троні в Константинополі. Свого часу він із політичних причин не відразу зміг зайняти візантійський престол після смерті свого батька (Лева VI). Ну, і поки правили інші, молодий Костянтин займався самоосвітою. Свою велику любов до книг він зберіг…
Категорія: Новини
Новини про публікації учасників та події товариства
Типовий бойовий шлях німецького пса війни
Вілібальд фон Шауенбург був нащадком одноіменного дворянського роду, колишніх васалів Бамберзького єпископа. Його предки у XIII ст. збудували замок, під назвою Шауенбург, який і став «родовим гніздом» сімейства. Він розташовувався на височині, контролюючи долину під назвою Ітца, між Тюринзьким лісом та Майном. Однак, часи ішли – вже у XV ст. рід збіднів, і замок довелося…
Роман Мартинчук. Владислав ІІІ Варненчик: історичний портрет
У сучасній українській історіографії вивченню польської тематики не приділено належної уваги. Особливих студій потребує дослідження правління Владислава III (1434–1444) – польсько-угорського короля, якого пам’ятають здебільшого через загибель біля м. Варни. Опрацювання біографії Владислава є важливим для розуміння політичної картини в Польському та Угорському королівствах, до складу яких входили українські землі. Діяльність Владислава III неодноразово ставала…
Микола Козак. До теми бойових мистецтв Середньовічної Європи
На сьогодні серед загалу залишається вкоріненим стереотип про те, що практика бойових мистецтв була характерною лише для країн Далекого Сходу. Однак на сьогодні відома достатня кількість джерел, аби окреслити загально, а в перспективі й більш детально бойові мистецтва середньовічної Європи. Передовсім необхідно термінологічно визначити бойове мистецтво як комплекс знань і систему підготовки людини (професіонала або…
Володимир Лагодич. Побутові негаразди візантійського архітектора
Для людей, які в силу обставин ознайомились поближче з ромейською історією, Анфімій Тралльский (або ж Анфімій із Тралл) постає в образі блискучого математика та архітектора, відповідального, вкупі з Ісидором Мілетським, за створення найбільшого досягнення візантійської архітектури: Храму Святої Софії, збудованого протягом 532-537 рр. Однак в першу чергу Анфімій був живою людиною, який цілком міг використовувати…
Юрій Прочко. “Військова революція” в козацькому, польському та московському війську
У 1955 р. англійський історик Майкл Робертс увів у науковий обіг термін «військової революції 1560– 1660 рр.» для окреслення всіх військових змін цього періоду [36, p. 195]. Прихильники цієї теорії вважають, що тактичні зміни полягали у використанні лінійної побудови, в якій завдяки збільшенню числа мушкетів, вогнева міць яких ефективно використовувалась у поєднанні з мобільним квадратом…
Поранення клинками від хірурга Раватона
Однією із програмних медичних праць Нового часу є Chirurgie d’armée (фр. Військова хірургія) Гуго Раватона, основна робота в історії європейської хірургії. Що це за звір такий, та хто його автор? На момент публікації цієї книги в 1768 р., Г. Раватон пропрацював військовим хірургом добрих 36 років, а потім був головним хірургом госпіталю Ландау. Ландау тоді…
Микола Козак. Останній бій Святослава Ігоровича
Київський князь Святослав Ігорович (944–972), без сумніву, є чи не найбільш виразною постаттю з-поміж українських князів. Будучи особистістю вкрай харизматичною та войовничою, він залишив по собі, поруч із військовою славою, таємницю історії своєї загибелі. Всупереч легендарному амплуа князя-воїна, який, за словами Леонтія Войтовича, був «останнім вікінгом на київському престолі» [5, c. 227], на сторінках літопису…
В трьох словах про дуелі
В історичній літературі добре відома наступна цифра: за неповних 20 років правління Генріха IV (1589-1610), на поєдинках за різними підрахунками загинуло від 6 до 10 тис. дворян. Тим же монархом було роздано понад 7 тис. реляцій, де дуелянтів Генріх пробачав, але махав пальцем, мовляв, так не можна, побережіть себе. За свідченням же сучасника, гугенотського полководця…
Володимир Голубець. Конде, Ланс і Фронда
Битва при Лансі 20-го серпня 1648 р. – це зіткнення, яке могло б не стати для Людовіка Конде переможним. Головним його завданням, по прибутті на територію Бельгії аж з Каталонії, було зупинити успішний наступ військ Габсбургів під командуванням ерцгерцога Леопольда-Вільгельма І. Війська французів та імперців були однакові по чисельності (по 16 тис. з кожного боку)….
Львівський історичний клуб 