Вікторія Терук. Українські делегації в роботі Паризької мирної конференції: модель української держави

Паризька мирна конференція, головною метою якої було розв’язання повоєнних політичних і територіальних протиріч між державами, тривала з перервами у французькій столиці з 18 січня 1919 по 21 січня 1920 рр. Уряди УНР та ЗУНР з огляду на складні суспільно-політичні умови, в яких перебували, покладали великі сподівання на підтримку міжнародної спільноти та справедливі рішення конференції, тож…

Едуард Макаренко. Потенціал цивілізаційного аналізу в історичному пізнанні

Прим. авт.: оригінал статті був опублікований в цьогорічному 39-ому випуску збірника “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”, виданому Інститутом українознавства ім. Крип’якевича НАН України. Ознайомитися з цією та рештою робіт можна цим посиланням: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39 Порушено питання доцільності використання природознавчої методології в історичній науці. Серед основних причин для того вказано проблему суб’єкта й об’єкта пізнання. Констатовано,…

Владислав Газарян. Навчання в ХІХ столітті (за матеріалами спогадів)

Навчання – процес багатогранний та різноманітний. Розглядаючи процес отримання освіти в історичній ретроспективі, необхідно звертати увагу на різні аспекти та проблематику: процес навчання у початкових, середніх та вищих закладах освіти; навчання очима учнів та очима вчителів; різні сфери освіти (загальна, військова, історична, природнича тощо). У цьому дослідженні ми спробуємо розглянути процес навчання за матеріалами спогадів,…

Едуард Макаренко. Долі офіцерів Армії УНР в Радянському Союзі

“Горе переможеним” – цей латинський афоризм одночасно коротко й об’ємно описує яка доля чекала на офіцерів Армії Української народної республіки в Радянському Союзі. Сама ця тема є малопопулярною як істориків, так і в широкої публіки, навіть серед тих, хто хоч якось цікавиться Першими Визвольними змаганнями 1917-21 рр. Це зрозуміло, адже одразу в очі кидаються дві…

Олександр Кузнецов. Українці у складі російської армії та флотупід час Східної (Кримської) війни 1853-1856 рр.

Участь українців у Східній війні була проблемною темою через відверто імперську позицію росії, яка фактично викреслювала будь-який український внесок у війну.  Російські тези про “героїчну оборону Севастополя” винятково як російський внесок є неправдивими, тому постає завдання висвітлення участі українців у Східній війні задля  відокремлення важливого українського внеску у війну від суто російського сприйняття, оскільки воно…

Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868 рр.): перші спроби модернізації військ шьоґунату Токугава: «кадети» Шухана та корпус «сампейтай». Частина 2

Бакуфу, як і все японське суспільство, побачило ефективність європейських армій та флотів в Опіумних війнах в Китаї, з котрих «південні варвари» вийшли переможцями.  Тому було б помилково вважати, що в період Бакумацу, який був відзначений численними всередині Японії кризами, бакуфу не намагалося провести модернізацію наявних збройних сил. Японський уряд усвідомлює, що для захисту землі та…

Володимир Дубневич. Джерела формування політичної еліти Української козацької держави

У суспільному житті України середини XVII-XVIII ст. істотну роль відігравало козацтво – військовий стан, котрий намагався добитися тих самих прав, які мала польська шляхта. В його середовищі формувалася й зростала нова генерація політичної еліти [1]. Структура козацької політичної еліти поділялася за ступенем повноважень на три групи: урядову (старшину), регіональну й значне військове товариство. Першу з…

Вікторія Терук. Колонізація Барського староства в XVI – на початку ХVІІ ст.

Резюме доповіді, яку було виголошено на “Історичних читаннях пам’яті професора Леонтія Войтовича” 16 травня 2024 р. Ровський повіт, пізніше відомий як Барський, тяжіє своєю історією до першої половини XV ст. Головною перешкодою, що стримувала заселення цього краю на Східному Поділлі, були спустошливі татарські набіги. Унаслідок спустошення 1452 р. повіт перестав існувати і почав відновлюватися лише…

Марія Миронова. Історичні міфи та війна росії проти України

Чи стикалися Ви із міфами? Впевнені, що так. А якщо ми скажемо, що міфи, залежно від контексту, – це не лише культурні надбання народів про створення світу, а й цілком актуальні у наш час концепції, створені для обґрунтування певних політичних кроків? Історичний міф – своєрідна, як правило, спотворена форма історичної свідомості, у якій конкретні знання…

Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868 рр.): військо шьогунату Токугава до модернізації. Частина 1

Прибуття “чорних кораблів” Меттью Перрі Перш, ніж говорити про стан японського війська в період Бакумацу, слід дати визначення і коротку характеристику цій епосі. Отож, період Бакумацу тривав близько 15 років – від 1853-го по 1868 рр. Початком епохи вваається поява “чорних кораблів” – ескадри коммодора військово-морських сил США Метью Перрі.  Звичайно, що європейські держави переслідували…