Еволюцію козацьких полків другої половини XVII століття доцільно аналізувати, починаючи з Хмельниччини, а далі – зі змін після смерті Богдана Хмельницького. Під час Національно-визвольної війни кількість полків зросла, переважно на Правобережжі. Основу козацької території становили шість полків: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський (на Лівобережжі), Черкаський і Чигиринський. Звідти полковий устрій поширився на Лівобережжя, Поділля та Полісся….
Категорія: Модерні студії
Василь Босак. “Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації” (за матеріалами книги Івана Гоменюка)
Іван Гоменюк — відомий український історик, дослідник міжвоєнного періоду в Центрально-Східній Європі, особливо передумов Другої світової війни. Народився у 1981 році в місті Коломия, живе і працює юристом у Києві. Наукові інтереси Гоменюка охоплюють проблеми міжнародних відносин у період міжвоєнного часу, локальні конфлікти 1918-1939 років та процеси формування європейської безпекової системи. Серед його найбільш відомих…
Вадим Протуренко. Участь Вільного козацтва у Першій війні Радянської Росії проти Української Народної Республіки
У буремні часи Української революції 1917-1921 років, коли наша країна боролася за свою незалежність, з’явилося багато героїчних явищ. Одним із таких було Вільне козацтво – народне ополчення, яке зібрало під своїми знаменами тисячі патріотів, готових віддати життя за вільну Україну. 25 жовтня 1917 р. у Петрограді було повалено Тимчасовий уряд, влада перейшла до більшовицької партії…
Вікторія Терук. Українські делегації в роботі Паризької мирної конференції: модель української держави
Паризька мирна конференція, головною метою якої було розв’язання повоєнних політичних і територіальних протиріч між державами, тривала з перервами у французькій столиці з 18 січня 1919 по 21 січня 1920 рр. Уряди УНР та ЗУНР з огляду на складні суспільно-політичні умови, в яких перебували, покладали великі сподівання на підтримку міжнародної спільноти та справедливі рішення конференції, тож…
Едуард Макаренко. Потенціал цивілізаційного аналізу в історичному пізнанні
Прим. авт.: оригінал статті був опублікований в цьогорічному 39-ому випуску збірника “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”, виданому Інститутом українознавства ім. Крип’якевича НАН України. Ознайомитися з цією та рештою робіт можна цим посиланням: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39 Порушено питання доцільності використання природознавчої методології в історичній науці. Серед основних причин для того вказано проблему суб’єкта й об’єкта пізнання. Констатовано,…
Владислав Газарян. Навчання в ХІХ столітті (за матеріалами спогадів)
Навчання – процес багатогранний та різноманітний. Розглядаючи процес отримання освіти в історичній ретроспективі, необхідно звертати увагу на різні аспекти та проблематику: процес навчання у початкових, середніх та вищих закладах освіти; навчання очима учнів та очима вчителів; різні сфери освіти (загальна, військова, історична, природнича тощо). У цьому дослідженні ми спробуємо розглянути процес навчання за матеріалами спогадів,…
Едуард Макаренко. Долі офіцерів Армії УНР в Радянському Союзі
“Горе переможеним” – цей латинський афоризм одночасно коротко й об’ємно описує яка доля чекала на офіцерів Армії Української народної республіки в Радянському Союзі. Сама ця тема є малопопулярною як істориків, так і в широкої публіки, навіть серед тих, хто хоч якось цікавиться Першими Визвольними змаганнями 1917-21 рр. Це зрозуміло, адже одразу в очі кидаються дві…
Олександр Кузнецов. Українці у складі російської армії та флотупід час Східної (Кримської) війни 1853-1856 рр.
Участь українців у Східній війні була проблемною темою через відверто імперську позицію росії, яка фактично викреслювала будь-який український внесок у війну. Російські тези про “героїчну оборону Севастополя” винятково як російський внесок є неправдивими, тому постає завдання висвітлення участі українців у Східній війні задля відокремлення важливого українського внеску у війну від суто російського сприйняття, оскільки воно…
Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868 рр.): перші спроби модернізації військ шьоґунату Токугава: «кадети» Шухана та корпус «сампейтай». Частина 2
Бакуфу, як і все японське суспільство, побачило ефективність європейських армій та флотів в Опіумних війнах в Китаї, з котрих «південні варвари» вийшли переможцями. Тому було б помилково вважати, що в період Бакумацу, який був відзначений численними всередині Японії кризами, бакуфу не намагалося провести модернізацію наявних збройних сил. Японський уряд усвідомлює, що для захисту землі та…
Володимир Дубневич. Джерела формування політичної еліти Української козацької держави
У суспільному житті України середини XVII-XVIII ст. істотну роль відігравало козацтво – військовий стан, котрий намагався добитися тих самих прав, які мала польська шляхта. В його середовищі формувалася й зростала нова генерація політичної еліти [1]. Структура козацької політичної еліти поділялася за ступенем повноважень на три групи: урядову (старшину), регіональну й значне військове товариство. Першу з…
Львівський історичний клуб 