Богдан Іванов. Кримінальний Ордонанс 1670 р. як закріплення абсолютизму у французькій судовій системі. Символічність тортур як ритуал відновлення влади суверена

Французька судова система на момент правління Людовика XIV вже не справлялася з небаченим до того зростанням злочинності та повстань, що досягло свого апогею під час Фронди (1649-1653 рр.), виявивши всю небезпеку для королівської влади та неспроможність репресивного апарату. Для монархії екзистенційним питанням стало проведення реформи правосуддя, уніфікації кримінального судочинства, закріплення єдиної кримінальної процедури та посилення…

Денис Шмигельський. Останні миті тріумфу – зречення Наполеона Бонапарта

Втративши Париж і підтримку найближчого оточення, 4 квітня 1814 року Наполеон І Бонапарт підписав перший акт зречення в палаці Фонтенбло, готовий відмовитися від престолу на користь свого сина – Наполеона ІІ. Проте, союзники не погодилися на спадкове продовження династії Бонапартів. 6 квітня Наполеон на вимогу союзників з Шостої антифранцузької коаліції був змушений підписати безумовне зречення…

Вадим Протуренко. Військові злочини під час розпаду Югославії

Розпад багатонаціональних держав часто супроводжується війнами, які є вкрай жорстокими. Кінець 1980-х рр. ознаменувався падінням комуністичного режиму в Югославії, що призвело до утворення мононаціональних держав і стало початком кривавих воєн [3, c. 65]. Воєнні дії супроводжувалися масовими порушеннями прав людини: переслідування людей на основі національної та релігійної приналежностей, створення концентраційних таборів для утримання заручників, цілеспрямовані…

Соломія Телегуз. Володимир Слєпченко: графічна епопея. Історія, пам’ять та самоідентифікація в мистецтві

У сучасному українському мистецтві ім’я Володимира Павловича Слєпченка посідає особливе місце. Його творчість виходить за рамки звичайного образотворчого мистецтва, перетворюючись на своєрідний візуальний літопис, що глибоко вкорінений в історичній пам’яті та національному самоусвідомленні України. Через призму своїх робіт митець не просто зображує події чи особистостей, а проводить діалог із епохами, виводячи на перший план вічні…

Володимир Колб. Історія видавництва “Місіонер”: передумови виникнення та розвиток осередку з кінця ХІХ до початку ХХІ ст.

Видавництво “Місіонер”, що належить отцям Чину святого Василія Великого (далі – ЧСВВ) з головним осередком у м. Жовква на Львівщині, пройшло чимало етапів свого становлення з кінця ХІХ до початку ХХІ ст. Підвалини його функціонування були закладені Отцями Василіанами ще з ХV ст., однак процес поширення релігійної літератури членами ордену значно пожвавився вже у XVI-XVII…

Віталій Марідко. Лицар духу, його історія та напрацювання

Історія кожної людини, безперечно, є важливою завдяки гуманістичним, моральним й етичним цінностям, що притаманні, хочеться вірити, більшій частині сучасного суспільства. Однак, коли ми говоримо про таких особистостей як Ярослав Романович Дашкевич, вага життя та всієї діяльності такої людини в історичному плані збільшується до неосяжних нами меж. У другій половині 1980-х-1990-х роках Ярослав Романович був надзвичайно…

Марко Карпа. Мандат, якого не здобули: що завадило українцям перемогти на парламентських виборах у Львові в 1928 р.?

Восени 1927 р. у Польській Республіці сейм і сенат, обрані 1922 р., завершили роботу і були розпущені. Нові вибори були призначені на березень 1928 р. Уже 4 березня того року відбулися вибори до сейму, де Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) вірило, що зможуть здобути місце у виборчому округу №50 – м. Львів. 1 березня 1928 р….

Остап Лемішко. Формування “української ідеї” в Галичині в першій половині ХІХ століття: власний шлях чи результат європейських зрушень?

Як у першій половині ХІХ століття формувалася “українська ідея” в Галичині, – чи був це унікальний місцевий процес, чи відображення ширших європейських змін і революційних настроїв? Цей період ознаменувався глибокими соціально-політичними змінами в Європі та часом активного поширення революційних ідей і зростання національних рухів, спрямованих на самовизначення й відновлення культурної самобутності. У цьому контексті на…

Андрій Халавко. Вплив президентів Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми на вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні

Тема голоду 1932-1933 років в Україні тривалий час була таким собі ізгоєм серед обговорюваних питань у суспільстві. Так відбувалося головно через радянський режим – усі національні прояви засуджувалися, каралися законом. Пройшли десятки років і, врешті, 24 серпня 1991 р. почалася нова сторінка – нація отримала незалежність і право вибору. Нa фоні економічної кризи й безробіття…

Дмитро Ярошенко. Епоха пари та заліза. Як технологічні інновації докорінно змінили війну на морі (1815-1860)

Початок XIX століття ознаменувався остаточним закріпленням за Британією морського панування. Трафальгарська битва 21 жовтня 1805 року поховала на дні океану французькі морські амбіції разом із надією на висадку на британські острови. Французький флот був загрозою для Англії все XIX століття, але залишився лише другим за розміром у світі, поки наприкінці століття його не посунуть нові…