Данило Савка. До проблеми вжитку терміну “Тридцятилітня війна”

Часто стверджують, що Самуїл Пуфендорф, видатний юрист XVII ст., першим ввів у вжиток історіографів термін “Тридцятилітня війна”, щоб дати визначення серії конфліктів, які спустошували Європу з 1618 по 1648 рр. Дане визначення зустрічається в його книзі “Нинішнє становище Німеччини”, вперше опублікованої в 1667 р.; але на той час цей термін навряд чи був чимось новим….

Андрій Заяць. Функції міських поселень Волині XVI – першої половини XVII ст.

Публікується з дозволу автора – Заяця Андрія Євгенійовича, доктора історичних наук, доцента кафедри Давньої історії України та джерелознавства Українські міста ранньомодерної доби лише принагідно ставали об’єктом вивчення істориків. Не є тут винятком і волинські міста. Соціально-економічні, демографічні та управлінські аспекти історії волинських міст останнім часом були предметом дослідження істориків, зокрема: Наталі Білоус [1], Ірини Ворончук…

Війни в мереживі: еволюція військової думки у XVIII ст. Частина ІІI

Сьогодні ми зосередимось на застосуванні польової артилерії – в теорії та на практиці. Не оминемо увагою й появу перших загальних військових трактатів з тактики – на появу останніх, вплинула Семилітня війна. Сьогодні в перекладі одного з членів нашої команди, Данила Савки, ми публікуємо заключну частину статті дослідника мілітарної історії Модерної доби Олександра Свістунова. https://cutt.ly/PlJvHzK – Перша частина….

Війни в мереживі: еволюція військової думки у XVIII ст. Частина ІІ

Військова думка Галантного віку мінялась не тільки у Західній Європі – схожі зміни відбувались завдяки бойовим діям в горах та на морі. Сьогодні в перекладі одного з членів нашої команди, Данила Савки, ми публікуємо наступну частину статті дослідника мілітарної історії Модерної доби Олександра Свістунова. https://cutt.ly/PlJvHzK – Перша частина. Вобан, Фолар, та Король-Сонце Військові флоти стали…

Війни в мережеві: еволюція військової думки у XVIII ст.

Епоха Просвітництва була добою, коли сміливі молодики, натхненні працями античних істориків, прикладами великих полководців, марили про славу на полях битв. Просвітництво породило цілу плеяду мислителів і філософів, які дали суттєвий поштовх розвитку гуманітарних наук, проте вплив цієї епохи на цьому не вичерпувався. У “синів Марса” того часу були свої кумири та”світила”. Сьогодні в перекладі одного…

Юрій Прочко. “Військова революція” в козацькому, польському та московському війську

У 1955 р. англійський історик Майкл Робертс увів у науковий  обіг  термін  «військової  революції  1560– 1660 рр.»  для  окреслення   всіх   військових   змін  цього періоду [36, p. 195]. Прихильники цієї теорії вважають, що тактичні зміни полягали у використанні лінійної побудови, в якій завдяки збільшенню числа мушкетів, вогнева міць яких ефективно використовувалась у поєднанні з мобільним квадратом…

Поранення клинками від хірурга Раватона

Однією із програмних медичних праць Нового часу є Chirurgie d’armée (фр. Військова хірургія) Гуго Раватона, основна робота в історії європейської хірургії. Що це за звір такий, та хто його автор? На момент публікації цієї книги в 1768 р., Г. Раватон пропрацював військовим хірургом добрих 36 років, а потім був головним хірургом госпіталю Ландау. Ландау тоді…

Володимир Голубець. Конде, Ланс і Фронда

Битва при Лансі 20-го серпня 1648 р. – це зіткнення, яке могло б не стати для Людовіка Конде переможним. Головним його завданням, по прибутті на територію Бельгії аж з Каталонії, було зупинити успішний наступ військ Габсбургів під командуванням ерцгерцога Леопольда-Вільгельма І. Війська французів та імперців були однакові по чисельності (по 16 тис. з кожного боку)….

Варвари не міняються

Сьогодні мова піде про різновиди варварів. Зазначимо відразу: вони бувають як східними, так і західними, а в ХХІ ст. нічого не змінилось. А тепер до – справи. Флавій Аврелій Валерій Костянтин, великий римський імператор, більш відомий під останнім ім’ям, багатьом не подобається. Це почалось ще за його життя, і триває до цих пір. А минулого,…

Ярослав Баштевич. Суспільство Руського та Белзького воєводств у 1648-49 рр.

Український історик Степан Томашівський понад століття тому зазначав, що вплив Хмельниччини настільки великий, що відчувається й досі[1]. Однак у суспільно-політичній думці уже здавна явище українського козацтва, а також сформованої згодом на його основі Гетьманщини, асоціюється суто з територією Наддніпрянщини. Натомість, роль суспільних станів Руського й Белзького воєводств у цих процесах майже не враховують. У роботі, окрім…