Тарас Ігнатов. Друге вторгнення монголів в польські землі та облога Сандомира в контексті русько-ординської війни (1259-1260 рр.)

Друга половина 50-тих рр. XIII ст. характеризується пожвавленням монгольської присутності на західних кордонах своєї імперії. Передусім це стосується взаємин з Королівством Русі та зміною влади в Золотій Орді. Саме в середині XIII ст. в ординців почалися певні проблеми, пов’язані з діяльністю галицько-волинського правителя Данила Романовича. Провадячи прозахідну політику і закликаючи до боротьби проти Орди європейських…

Вікторія Терук. Барське староство в другій половині XVII – XVIII ст. (у дослідженнях М. Грушевського)

Золоте сонце, як давній символ Подільської землі, оповило своїм промінням і Барське староство. Це край добробуту, родючости і багатства, де залишила свій слід королева Бона Сфорца. Тут залишається відблиск колишньої могутности у вигляді мурів фортеці: облоги, ворожі напади – не раз схрещено мечі на барській землі. Периферія двох світів, де з однієї сторони Дике Поле…

Володимир Лагодич. Аваро-візантійське протистояння 583-626 рр. у висвітленні ромейських істориків

Зі смертю автократора Юстиніана І у 565 р., авари, які до цього були федератами ромеїв, здійснювали регулярні спроби позбутись політичної зверхності Візантійської імперії. Це відбувалось шляхом дипломатичних акцій та нападів на союзників Імперії у регіоні Дунайського лімесу. Провокації імператорів Юстина ІІ та Тиберія ІІ з боку аварського хана Баяна І призвели до воєн у 568-570 рр.,…

Богдан Мороз. Діяльність гетьмана П.Дорошенка в українській історіографії

Петро Дорошенко – один із провідних діячів Гетьманщини. Обіймав посаду гетьмана впродовж 1665-1676рр1. Мета даної роботи – провести аналіз історіографічного матеріалу пов’язаного із постаттю гетьмана П.Дорошенка. Варто сказати, що це доволі цікава постать, яка відіграла важливу роль у головних подіях другої половини XVII ст. Мова йде насамперед про Національно-визвольну війну1648-1657рр. Молодим хлопцем П.Дорошенко брав участь…

У світ вийшла нова монографія професора Олександра Головка!

На початку листопада цього року вийшло в друк дослідження доктора історичних наук Олександра Борисовича Головка “Русь і Польща в міжнародному житті Європи (Х – перша половина ХІІІ ст.)”. Як нескладно здогадатись, у ньому розглядається історія політичних взаємин обох політій у зазначений період – від кінця Х до середини ХІІІ ст. Станом на сьогоднішній день, залишилось тільки…

Володимир Лагодич. Авари: проблеми висвітлення етногенезу в історіографії

Етнічне походження аварів, виникнення етноніму “Awar” та поява згаданих кочовиків у Європі залишається дискусійним питанням до нинішнього часу. Витоки цієї проблеми у історіографії простежуються принаймні з XVIII cт., коли Ж. де Гіньє, опираючись на повідомлення історика VI ст. Феофілакта Сімокатти, висунув гіпотезу про походження аварів від центральноазійського племені жуань-жуанів[1], яка, з уточненнями, побутує в науковому…

Як припинити писати семінари на трійку або AD FONTES!

Ми живемо у цифрову епоху, коли обсяг доступної для опрацювання інформації росте з кожним кроком все більше і більше. Особливо це стосується студентів-істориків, адже сильно спрощує пошук потрібної бібліографії. Здавалося би, це мало б тільки допомагати, втім у такому масиві інформації дуже легко загубитися. Окрім того, не завжди виникає бажання щось шукати, якщо воно відразу…

Володимир Лагодич. Основні гіпотези походження аварів

Єдиної думки у науковому середовищі щодо проблеми етнічної історії аварів не було із самого початку висвітлення ролі даних кочовиків у історичному процесі Центрально-Східної Європи – і це різноманіття щодо походження цих кочовиків не виникло на пустому грунті. Разом з тим, з огляду на цілу плеяду гіпотез та теорій дослідників щодо еногенезу авар, зосередимось на їх…

Богдан Мороз. Огляд статті М.Крикуна та О.Піддубняка “Волинський маєток Лаврина Пісочинського (придбання села Кунева і захист права власності на нього)”

Вступ Дана стаття: «Волинський маєток Лаврина Пісочинського (придбання села Кунева і захист права власності на нього)» , авторства українських істориків М.Г.Крикуна та О.Піддубняка, вміщена в праці: «Воєводства Правобережної України у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів 2012. 702 с., іл., карти». Із назви статті можна зрозуміти, про що в ній буде розповідатись. Власне мова буде…

Володимир Лагодич. Життя та історичні праці Григорія Турського

Григорій Турський (мирське ім’я Георгій Флоренцій, історик та агіограф) народився у 538 ао 539 р. в Клермонті, належав до сенаторського гало- римського роду Флоренціїв. Представники цього роду займали єпископські кафедри у містах Лінгона, Оверні та Ліону. Освіту Григорій Турський отримав при Нікентії та Галлі, а сам історик вказував, що у Оверні його освіта обмежилась читанням…