Прим. авт.: оригінал статті був опублікований в цьогорічному 39-ому випуску збірника “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”, виданому Інститутом українознавства ім. Крип’якевича НАН України. Ознайомитися з цією та рештою робіт можна цим посиланням: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39 Порушено питання доцільності використання природознавчої методології в історичній науці. Серед основних причин для того вказано проблему суб’єкта й об’єкта пізнання. Констатовано,…
Категорія: Історіографія
Ольга Яремус. Наукове Товариство імені Т. Шевченка у Львові на початку ХХ ст.
Наукове Товариство імені Т. Г. Шевченка (далі – НТШ) стало рушійною силою формування та розвитку української науки кінця XIX ст. – другої половини XX ст. Його переформатування з Літературного у Наукове товариство в 1892 році зумовило появу, фактично, першої Української Академії Наук, котра стала кузнею кадрів для тодішньої української інтелігенції. Саме переформатування у науковий формат…
Як шукали країну готів в Криму, або питання локалізації «області Дорі»
Автор – Єремія Попова Найбільш повним письмовим джерелом про «країну Дорі» є трактат візантійського історика VI століття Прокопія Кесарійського «Про споруди» (фрагмент, що нас цікавить, тут повністю, тому що навколо нього крутилися практично всі суперечки): «10. Крім того, що стосується міст Боспора і Херсона, які є приморськими містами на тому ж березі [Евксинського Понту] за…
Норманізм та антинорманізм
Автор – Володимир Лагодич Історичні міфи – предмет, якого зачасту не хочеться торкатись, але є міфи справді важливі та цікаві. Наприклад, міфи що стосуються в тому числі й України, й пов’язані з генезою Київської держави. Цю тему переслідують різноманітні спекуляції, й зупинимось на прадавніх: ким був Рюрик, чи були це нормани, чи є у слов’ян своя історія,…
Богдан Мороз. Дослідження культури лінійно-стрічкової кераміки у кінці XX – поч. XXI ст. на території Північної Галичини та Волині
Якщо порівнювати дослідження пам’яток неолітичного часу Західних терен України із Східними та Центральними, кінця ХХ – поч. ХХІ ст. останні вивчені більш докладніше. По-перше, про це свідчить наявність монографічних публікацій які є узагальненням кількарічних досліджень. До прикладу роботи В.Манька («Неоліт Південно-Східної України»), Є.Ногіна («Неоліт Північно-Східної України»), Д.Гаскевича («Крем’яний інвентар неолітичних культур України»), М.Товкайла («Неоліт Степового…
Кирилиця, чи латиниця: перша азбучна війна
Автор – Тетяна Максименко “Азбучні війни” – це поняття характеризує суперечності української інтелігенції в Галичині у XIX ст. щодо спроб латинізувати українську абетку. Поділяються на два етапи: перший тривав протягом 1833-1837 рр., другий – протягом 1859-1861 рр. В контексті даної роботи розглянемо перший етап цього протистояння. Перші ознаки азбучної війни проявилися ще на початку XIX ст….
Вікторія Терук. Барське староство в другій половині XVII – XVIII ст. (у дослідженнях М. Грушевського)
Золоте сонце, як давній символ Подільської землі, оповило своїм промінням і Барське староство. Це край добробуту, родючости і багатства, де залишила свій слід королева Бона Сфорца. Тут залишається відблиск колишньої могутности у вигляді мурів фортеці: облоги, ворожі напади – не раз схрещено мечі на барській землі. Периферія двох світів, де з однієї сторони Дике Поле…
Богдан Мороз. Діяльність гетьмана П.Дорошенка в українській історіографії
Петро Дорошенко – один із провідних діячів Гетьманщини. Обіймав посаду гетьмана впродовж 1665-1676рр1. Мета даної роботи – провести аналіз історіографічного матеріалу пов’язаного із постаттю гетьмана П.Дорошенка. Варто сказати, що це доволі цікава постать, яка відіграла важливу роль у головних подіях другої половини XVII ст. Мова йде насамперед про Національно-визвольну війну1648-1657рр. Молодим хлопцем П.Дорошенко брав участь…
Володимир Лагодич. Авари: проблеми висвітлення етногенезу в історіографії
Етнічне походження аварів, виникнення етноніму “Awar” та поява згаданих кочовиків у Європі залишається дискусійним питанням до нинішнього часу. Витоки цієї проблеми у історіографії простежуються принаймні з XVIII cт., коли Ж. де Гіньє, опираючись на повідомлення історика VI ст. Феофілакта Сімокатти, висунув гіпотезу про походження аварів від центральноазійського племені жуань-жуанів[1], яка, з уточненнями, побутує в науковому…
Як припинити писати семінари на трійку або AD FONTES!
Ми живемо у цифрову епоху, коли обсяг доступної для опрацювання інформації росте з кожним кроком все більше і більше. Особливо це стосується студентів-істориків, адже сильно спрощує пошук потрібної бібліографії. Здавалося би, це мало б тільки допомагати, втім у такому масиві інформації дуже легко загубитися. Окрім того, не завжди виникає бажання щось шукати, якщо воно відразу…
Львівський історичний клуб 