Французька судова система на момент правління Людовика XIV вже не справлялася з небаченим до того зростанням злочинності та повстань, що досягло свого апогею під час Фронди (1649-1653 рр.), виявивши всю небезпеку для королівської влади та неспроможність репресивного апарату. Для монархії екзистенційним питанням стало проведення реформи правосуддя, уніфікації кримінального судочинства, закріплення єдиної кримінальної процедури та посилення…
Категорія: Джерела та література
Діана Ігнатьєва. “15 радощів шлюбу,” або Що робили чоловіки в середньовіччі, коли ще не було соціальних мереж?
У сучасному світі ми звикли, що можемо поскаржитися на свої стосунки в Treads, обговорити там із незнайомцями недоліки та переваги шлюбу і поширити все серед своїх друзів. А що ж робити, якщо ви живете у часи середньовіччя, але вам уже урвався терпець? Людська природа незмінна, хоч із якого ви сторіччя. Безпосередній цьому доказ – сатира…
Віталій Марідко. Лицар духу, його історія та напрацювання
Історія кожної людини, безперечно, є важливою завдяки гуманістичним, моральним й етичним цінностям, що притаманні, хочеться вірити, більшій частині сучасного суспільства. Однак, коли ми говоримо про таких особистостей як Ярослав Романович Дашкевич, вага життя та всієї діяльності такої людини в історичному плані збільшується до неосяжних нами меж. У другій половині 1980-х-1990-х роках Ярослав Романович був надзвичайно…
Едуард Макаренко. Потенціал цивілізаційного аналізу в історичному пізнанні
Прим. авт.: оригінал статті був опублікований в цьогорічному 39-ому випуску збірника “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”, виданому Інститутом українознавства ім. Крип’якевича НАН України. Ознайомитися з цією та рештою робіт можна цим посиланням: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39 Порушено питання доцільності використання природознавчої методології в історичній науці. Серед основних причин для того вказано проблему суб’єкта й об’єкта пізнання. Констатовано,…
Віталій Марідко. “Нумерація Грегорі-Аланда,” або як американці життя папірологам полегшили
Дві попередні публікації автора мали на меті ознайомити читача з предметом папірології та коротко розглянути історію досліджень цієї галузі протягом двох попередніх століть – власне ХІХ та ХХ ст. У цій статті пропонуємо розглянути певну особливість досліджень папірології, що допоможе краще розібратися у всій сукупності текстів, що дійшли до нашого часу. Найперше звернімо увагу на…
Володимир Лагодич. Війна франків та аварів 591–595 рр.: дійсність чи вигадка хроніста?
Прим. авт.: перед вами – доповнена ілюстраціями версія матеріалу, опублікованого у збірнику тез доповідей 77-ї Міжнародної наукової конференції “Каразінські читання (історичні науки)” 26 квітня цього року. Принагідно, висловлюю подяку за можливість розміщення матеріалу у ньому. З повною версією матеріалу можна ознайомитись за покликом. Проблематика співіснування політичних утворень Центрально-Східної Європи кінця VI ст. залишається нерозкритою донині….
Віталій Марідко. Дослідження давніх папірусів та зародження папірології
Папіруси є важливим джерелом для дослідження історії як до, так і нашої ери. Папіруси виготовляли з такої рослини, як Cyperus papyrus. Для зберігання папірусів потрібен сухий клімат, тому за кількома винятками вони збереглися лише в сухому пустельному кліматі Єгипту, де чекали поки їх знайдуть дослідники через тисячі й сотні років. Папірус Геракла, датований ІІІ ст….
Ольга Яремус. Наукове Товариство імені Т. Шевченка у Львові на початку ХХ ст.
Наукове Товариство імені Т. Г. Шевченка (далі – НТШ) стало рушійною силою формування та розвитку української науки кінця XIX ст. – другої половини XX ст. Його переформатування з Літературного у Наукове товариство в 1892 році зумовило появу, фактично, першої Української Академії Наук, котра стала кузнею кадрів для тодішньої української інтелігенції. Саме переформатування у науковий формат…
Володимир Лагодич. Стратиг-автократор Тиберій у війні з аварами 568-570 рр.
Цей текст – чорнова та неповна версія матеріалу, який буде опублікований у 69-у випуску журналу “Етнічна історія народів Європи“. Принагідно, автор висловлює подяку за можливість публікації у віснику. Серед ряду правителів-наступників Юстиніана Великого (527–565), особливу увагу приваблює персона та кар’єра візантійського полководця та політика Тиберія. Попри відсутність свідчень про ранні роки життя Тиберія, достеменно відомо…
Як шукали країну готів в Криму, або питання локалізації «області Дорі»
Автор – Єремія Попова Найбільш повним письмовим джерелом про «країну Дорі» є трактат візантійського історика VI століття Прокопія Кесарійського «Про споруди» (фрагмент, що нас цікавить, тут повністю, тому що навколо нього крутилися практично всі суперечки): «10. Крім того, що стосується міст Боспора і Херсона, які є приморськими містами на тому ж березі [Евксинського Понту] за…
Львівський історичний клуб 