Вікторія Максимів. Козацьке харчування та свята

Для того щоб стати козаком, потрібно було відмовитися від усіх родинних зобов’язань, адже, як сказано в Євангелії, “неодружений дбає про Господа, одружений про дружину”[1]. Звичайно же, що це було важко, особливо для козака, котрий пару років тому був сім’янином і має дружину у сусідніх поселеннях Поділля, Волині, які іноді відвідують. Своїх синів по досягненні ними…

Юлія Свищ. Історіографія з теми застосування меча та його ролі в культурі Середніх віків

Українська історіографія цієї проблеми не так широко представлена, але все ж із наявних праць ми можемо зробити висновки про символіку меча на теренах Русі. Цього питання, у своєму дослідженні «Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі»[1], частково торкнувся український історик  Микола Котляр, проте слід зазначити, що це не є основна тема дослідження вченого. Провідною для його є…

Володимир Лагодич. Військове управління у візантійській Італії. Частина ІІ

Сьогодні ми переносимось на межу VII-VIII ст. в славне місто Равенну. Що ми там бачимо? Бачимо там регулярні повстання жителів міста проти імператора Юстиніана II, енергійного, але як кажуть, пальнутого на голову чоловіка (давніше писали і за нього: https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/01/09/юстиніан-ii-рінотмет-ιουστινιανός-β-ρι/ ). Втім, не тяжко зійти з розуму, коли тобі відрізають ніс із язиком і відправляють гнити…

Вікторія Максимів. Господарство на Січі

Переходячи безпосередньо до різновидів господарства, потрібно зазначити, що  в літературі переважає думка про Запоріжжя, де зустрічається два протилежні погляди на рільництво. Одна група істориків схиляється до тої думки, що рільництво на Запоріжжі було слабо розвинуте, друга – тримається протилежних поглядів. Скальковський – представник першої групи, запевняє: “Земледьліе, т. – е. хлібопашество, существовало сь дривнейшихь времен…

Юлія Свищ. Криві мечі-фальшіони

Фальшіон – меч із зігнутим клинком, використовувався переважно піхотинцями, хоча іноді їм не гребували і лицарі[1], а за іншим твердженням це різновид довгого ножа, яким селяни повинні були захищатися від розбійників.[2]Центр тяжкості сильно зміщений до вістря, лезо заточене округло (конвексивно) або клиновидно (плоско). Руків’я – як у одноручних мечів. За типом клинка виділяють два види…

Володимир Лагодич. Військове управління у візантійській Італії. Частина І

Коли стихли останні бої Готських воєн, візантійська регулярна армія виявилася єдиною не те що боєздатною, а взагалі єдиною існуючою збройною силою в Апенінах. Пошарпані нескінченними боями і двома великими спалахами Юстинианової чуми, ромейські солдати, передислоковані з інших країв Імперії, склали єдиний контингент імперських сил в Італії. Пізніше скажемо, чому робимо акцент на походженні воїнів Нарсеса…

Вікторія Максимів. Цивільно-правові відносини та козацькі осередки

Цивільно-правовими відносинами запорозьких козаків, належно називати норми про користування землею та угіддями, право першого займу (займанщина), адже це було важливою ланкою для розвитку господарства. Найпоширенішою формою, яка відповідала за землеволодіння, було  право першого займу – займанщина. Маємо цитати козака Розсолоди, що описує дане явище: “земля була в них вільна, степів не ділили, де хто обере…

Юлія Свищ. Мисливські мечі

Мисливська зброя довгий час не відрізнялась від бойової. Це тривало аж до XVI ст. Спершу для полювання використовували довгі і широкі обопільно гострі мечі, але в XIII ст., коли обладунки вдосконалилися і стали міцнішими, меч використовувати переважно для удару, а не розрубування противника. Тоді використовували прямі обопільно гострі мечі. Також у дослідженні “Мисливська зброя. Від…

Володимир Лагодич. Військова справа у візантійській Італії

Ця замітка буде передмовою до нашої основної теми, військового управління в імперській Італії. В першу чергу розглянемо заходи, прийняті візантійською владою щодо забезпечення своїх нових кордонів на півночі Італії. З огляду на те, у що перетворився півострів за роки затяжних Готських воєн (535-554 рр.), роботи було непочатий край. Полководець-євнух Нарсес, отримавши від імператора Юстиніана I…

Вікторія Максимів. Судочинство та страти в козацькому середовищі

Про суд, злочинців та покарання детально нам можуть повідомити такі джерела, як спогади козака Коржа, Калнишевського та інші. Істориків здавна цікавило питання судочинства в Україні, тому спершу розглянемо їх концепції, а згодом перейдемо до джерел. Отож, відомий дослідник Д. Міллер стверджував, що в Україні до 1648 року громадянське населення відповідало за здійснені злочини перед судами…