У статті розглянуто причини, хід дій та наслідки війни в 955 р. між саксами та їх союзниками та ободритським племінним союзом та його союзниками. Проведено короткий огляд попередніх бойових дій (війна 928-929 рр.; повстання 936-940 рр.) як передумов іполітика Оттона Великого на завойованій території. Також, проаналізовано основні причини невдачі цієї політики та втрати Оттонами влади…
Категорія: Військова історія
Обладунок Августа І, курфюрста Саксонії
Прим. ред.: Даний матеріал є перекладом статті дослідника німецького військового спорядження XV-XVI ст. Стефана Краузе “Рифлений обладунок молодого курфюрста Августа Саксонського (1526-1586)”, опублікованої у 2017 р. Ознайомитись із нею мовою оригіналу можна за посиланням: https://www.academia.edu/33834148/Ein_Riefelküriss_für_den_jungen_Kurfürsten_August_von_Sachsen_1526_1586#252;riss_für_den_jungen_Kurfürsten_August_von_Sachsen_1526-1586#252;r_den_jungen_Kurfürsten_August_von_Sachsen_1526-1586 Аннотація та викладка матеріалу залишились без суттєвих для змісту змін. У Зброярській палаті Дрездену зберігається обладунок під номером M 96,…
Володимир Лагодич. Війни у спадок. Частина І
Конфлікти між Римом та Персією, які тривали ледь не з ІІІ ст., по праву можна називати війнами тодішніх наддержав. Вони продовижились і у V ст. за попередників Юстиніана Великого – його дядька Юстина І (518-527 рр.) та Анастасія (491-518 рр.). Щодо останнього, на його правління прийшлась війна 502-506 рр., яку й назвали “Анастасієвою”. Вона стала…
Бийте всіх, Господь взнає своїх…
Доброго ранку, дорогі наші читачі. Сьогоднішній ранок не почався для вас із питання “як мені відрізнити католиків від катарів”? Навіть як не почався – не має значення. Сьогодні й завтра у нас в гостях буде Симон IV де Монфор, граф Лестер, автор фрази, яка стала назвою цього допису. Варто сказати, що її знають навіть ті,…
Володимир Лагодич. Як Юстиніан Рим відбудовував
Види Саларського моста в північно-східній частині Риму станом на 1760 р.: Та нинішній час: Цей міст цікавий не тільки тим, що він стояв з незапам’ятних часів, і відповідно – неодноразово руйнувався і перебудовувався (практично повністю втративши згодом свій антично-середньовічний вигляд), але і тим, що має пряме відношення до однієї вельми цікавої, і згадуваної раніше нами…
Володимир Лагодич. Юстиніан і авари. Частина ІІ
Після укладення договору з ромеями у 558 р., кочовий народ аварів розселився між Тисою та Дунаєм. Цей союз до пори приносив користь обом сторонам – Візантія отримала легку федератську кінноту (такий фортель раніше був прокручений з тими ж аланами), яка того ж року погромила племена залів, савірів та утигурів, авари ж – щорічні виплати у…
Володимир Лагодич. Хроніки невдалої узурпації Константинополя
Сьогодні, серед наших ромейських заміток, мова піде про епізодичного персонажа, який хоч і не жив у VI ст. (Прим.ред.: однак наш візантиніст на пів ставки виходить з летаргійного сну залікової сесії, а це вже непогано), зате, неодноразово намагався боротись за володіння константинопольським троном. Скажете нам, мовляв – ромеї повторювали долю своїх предків на Заході, й…
Про дволику традицію Риму
Багато хто з читачів міг чути за храм Януса Дволикого на римському Форумі, а також про традицію, пов’язану з тим храмом. Для тих, хто не чув про цей храм, цитуємо Плутарха: “У Римі Януса споруджений храм, з двома дверима; храм цей називають воротами війни, бо прийнято тримати його відчиненим, поки йде війна, і закривати під…
Володимир Лагодич.”Ми – найславетніший народ у світі…”: Юстиніан та авари. Частина І
Другий Рим ще з часу Констянтина Великого був політичним центром Римської імперії. Продовжилось це й після переходу регалій західних імператорів у 476 р. до базилевсів – Константинополь розширювався, збільшувалась і його політична та культурна вага. Новий поштовх збільшенню політичного значення Константинополя відбувся з проголошенням Юстиніаном Великим курсу на відновлення Імперії – приєднання до Візантії земель…
Центуріони П’ятої Республіки
Ми продовжуємо французьку тематику на своїх сторінках. Сьогодні мова піде про один роман із суто “античною” назвою, однак далеко не античним контекстом. Разом з тим, червона нитка, яка пов’язує більшість наших записів – мілітарна історія, яскраво проявляється і в даному випадку. У травневий день у Парижі паніка. Містяни чекають атаки, але не Вермахту, а своїх…
