Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.i вплив порубіжжя на державотворчі процеси” вперше опубліковано у випуску №51 Наукових праць історичного факультету Запорізького національного університету від 2018 р. Ознайомитись із нею можна за посиланням: https://www.academia.edu/40373785/ЕтнокультурнаструктурасловянськогоПолабяуVIIІX_стiвпливпорубіжжянадержавотворчіпроцеси Сучасні студії з…
Категорія: Археологічні студії
Проблема етнографічної приналежності кривичів
Останнім часом у пострадянській історіографії та публіцистиці стала набирати популярність ідея про неслов’янську, а точніше, балтську, етнічну атрибуцію згадуваного в давньоруських літописах етнополітичного союзу кривичів. У зв’язку з цим виникає потреба повернутися до питання про етнічну приналежність літописних кривичів та спробувати верифікувати аргументацію прихильників “балтської” гіпотези. Першим аргументом на її користь з подачі Д.А. Мачинського…
Ігор Наконечний. Історія вивчення курганів на теренах України
Розкопки курганів – це завдання, яке забирає багато сил та часу. Зрозуміло, що з часом методи розкопок змінювались і модернізувались, сучасним дослідникам потрібно шукати різні варіанти, щоб можна було якнайкраще дослідити дані пам’ятки з різних аспектів. В XIX ст. курган являв собою в першу чергу місце з великою кількістю дорогоцінних речей, що приваблював шукачів скарбів….
Ігор Наконечний. Проблематика досліджень курганів у поховальному обряді населення України
Перед тим як розглядати кургани з точки зору зовнішніх характеристик та приступити до аналізу матеріальних пам’яток, доцільно визначитись із поняттям “курган”, та що саме він собою представляє. Давні поховання поділяються на дві основні групи. Першу групу складають похованнях в ямах без будь яких насипів. Кілька таких могил складають могильник. У другу групу входять поховання в…
Іванна Белей. Символізм традиційних орнаментів
Символізм традиційних орнаментів The symbolism of traditional ornaments Протягом багатьох віків наші предки використовували мистецтво для інтерпретації світу, який їх оточував. Природні стихії та явища зображувалися в особливий спосіб і з плином часу перетворилися в особливу знакову систему. Ця система продовжує використовуватися у народній традиції і стала основою для українського традиційного мистецтва. Така символіка передається…
Іванна Белей. До питання про походження орнаментації керамічних виробів зубрицької культури
ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ОРНАМЕНТАЦІЇ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ЗУБРИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ К ВОПРОСУ О ПРОИСХОЖДЕНИИ ОРНАМЕНТАЦИИ КЕРАМИЧЕСКИХ ИЗДЕЛИЙ ЗУБРИЦКОЙ КУЛЬТУРЫ ON THE ORIGIN OF POTTERY DECORATION IN ZUBRYTSKA CULTURE Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті на основі опублікованих матеріалів та вивчення пам’яток першої чверті І тис. н. е. в Західній Волині та Галичині…
Бандура Юрій. Культові споруди “тінґи” як дороговказ міграцій готів до Північного Причорномор’я (І – ІІІ ст. н. е.)
В запропонованій роботі увага приділяється процесу просування германських племен готів з Південної Прибалтики до Північного Причорномор’я шляхом висвітлення певних чинників, в даному випадку це світоглядні, символічні складові, що доволі часто оминалися дослідниками надаючи перевагу політичним, економічним, соціальним факторам, утім, безумовно, що і ті, і інші однаковою мірою впливали на події. Тут ми зосереджуємося на ролі германських тінґів, кам’яних кіл і їх значення у пошуках готами своєї «жаданої землі» Ойум. Передусім вкрай важливим є необхідність аналізу траєкторії просування германців в співвідношенні з інтелектуальними положеннями, писемними джерелами та археологічними знахідками. Отримуючи світоглядну картину германського суспільства на основі літературної спадщини, яка відбиває історичні реалії, цілком припустимо вважати, що готська експансія мала певний причинний та супровідний міфологічний підтекст. Належне уваги й те, що хоч і непрямо та певний інтерес до цього мали і філософи, які, звісно не займалися цим спеціально. Так відомий німецький філософ М. Хайдеґґер, котрий у власних працях робив спроби осмислювати поняття речей, не пройшов осторонь давньогерманського слова «тінґ», якому надавалося чільне місце і відповідно тлумачилося в своєму первинному значенні. Важко оминути також концепцію Ф. Ніцше щодо ідеї вічного повернення, яка дає зрозуміти про циклічність буття, оскільки в нашому питанні вона відкриває, принаймні окреслює сутність процесів, екстраполюючи до міграційних рухів германських племен початку нашої ери.
