Комарівська культура на території Верхнього і Середнього Подністер’я отримала свою назву після розкопок під керівництвом відомого польського археолога Тадеуша Сулімірського у 1935-1936 рр. Однак, перші дослідження її курганних могильників сягають ще кінця XIX ст. – у 1878 р. під керівництвом дослідника Ленца започатковано одні з перших археологічних розкопок на схід від міста Тлумач [1, с….
Категорія: Археологічні культури
Володимир Колб. Історія дослідження чорноліської культури
Станом на початок 2025 р. тема чорноліської культури в Україні є досить добре вивченою. Доказом цьому є значна кількість науково-дослідних праць українських та радянських дослідників-археологів. Хоч і в меншій кількості, але вона представлена у енциклопедичних інтернет-ресурсах, а також у просторі YouTube. Відтак на вказаній медійній платформі існує науково-популярний вміст, присвячений чорнолісцям і підкріплений візуальною складовою, наприклад…
Діана Ігнатьєва. Культура кулястих амфор на теренах України
Вважається, що культура кулястих амфор сформувалася на території Центральної Європи, на Півночі сучасних Німеччини та Польщі під впливом культури лійчастого посуду, місцевих неолітичних груп та наддунайських спільнот. Уже на пізньому етапі розвитку (друга пол. III тис. до н.е.) вони мігрували на територію Волині та Поділля. Враховуючи певні локальні особливості пам’яток на цих територіях, в історіографічній…
Христина Підвишенна. Парні поховання
Залежно від культури та часу парні поховання зустрічаються часто або ж навпаки, дуже рідко. В археології їх прийнято поділяти на збережені, порушені, коли частина скелетів пошкоджена, інгумаційно-кремаційні, коли один із небіжчиків кремований і його залишки зсипали на скелет, та перезахоронені. Якщо люди поховані разом, в один час, зазвичай це вказує на близький зв’язок цих людей….
Богдан Мороз. Дослідження культури лінійно-стрічкової кераміки у кінці XX – поч. XXI ст. на території Північної Галичини та Волині
Якщо порівнювати дослідження пам’яток неолітичного часу Західних терен України із Східними та Центральними, кінця ХХ – поч. ХХІ ст. останні вивчені більш докладніше. По-перше, про це свідчить наявність монографічних публікацій які є узагальненням кількарічних досліджень. До прикладу роботи В.Манька («Неоліт Південно-Східної України»), Є.Ногіна («Неоліт Північно-Східної України»), Д.Гаскевича («Крем’яний інвентар неолітичних культур України»), М.Товкайла («Неоліт Степового…
Богдан Мороз. Дослідження Культури лінійно-стрічкової кераміки у другій половині ХХ ст. на території України
Після Другої світової війни почався новий період в історії дослідження пам’яток культури лінійно-стрічкової кераміки. У радянський час вивченням КЛСК займались такі дослідники як І.Свєшніков, Т.Пассек, М.Пелещишин, Ю.Захарук, Л.Крушельницька, К.Черниш, В.Савич, А.Богуцький, В.П’ясецький, М.Кучера, В.Конопля, О.Позіховський, Г.Охріменко[1], О.Ларіна[2] та інші. У 1959 р. археологом Ю.Захаруком неподалік с. Диків (Рівненський район Рівненської області) було виявлено предмети неоліту,…
Ростислав Вацеба. Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.
Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.i вплив порубіжжя на державотворчі процеси” вперше опубліковано у випуску №51 Наукових праць історичного факультету Запорізького національного університету від 2018 р. Ознайомитись із нею можна за посиланням: https://www.academia.edu/40373785/ЕтнокультурнаструктурасловянськогоПолабяуVIIІX_стiвпливпорубіжжянадержавотворчіпроцеси Сучасні студії з…
Проблема етнографічної приналежності кривичів
Останнім часом у пострадянській історіографії та публіцистиці стала набирати популярність ідея про неслов’янську, а точніше, балтську, етнічну атрибуцію згадуваного в давньоруських літописах етнополітичного союзу кривичів. У зв’язку з цим виникає потреба повернутися до питання про етнічну приналежність літописних кривичів та спробувати верифікувати аргументацію прихильників “балтської” гіпотези. Першим аргументом на її користь з подачі Д.А. Мачинського…
Ігор Наконечний. Історія вивчення курганів на теренах України
Розкопки курганів – це завдання, яке забирає багато сил та часу. Зрозуміло, що з часом методи розкопок змінювались і модернізувались, сучасним дослідникам потрібно шукати різні варіанти, щоб можна було якнайкраще дослідити дані пам’ятки з різних аспектів. В XIX ст. курган являв собою в першу чергу місце з великою кількістю дорогоцінних речей, що приваблював шукачів скарбів….
Ігор Наконечний. Проблематика досліджень курганів у поховальному обряді населення України
Перед тим як розглядати кургани з точки зору зовнішніх характеристик та приступити до аналізу матеріальних пам’яток, доцільно визначитись із поняттям “курган”, та що саме він собою представляє. Давні поховання поділяються на дві основні групи. Першу групу складають похованнях в ямах без будь яких насипів. Кілька таких могил складають могильник. У другу групу входять поховання в…
Львівський історичний клуб 