Пасажирські літаки, надшвидкісні боліди, млин, середньовічна карета. Що об’єднує всі ці речі? Правильна відповідь очевидна – колесо. Жодна із цих конструкцій не почне свою механічну дію без нього. Розуміння походження колісної технології та її визначного загальноцивілізаційного внеску в розвиток людства є основною тематикою цієї публікації і ключем до розуміння походження уже стількох для нас звичних…

Комарівська культура на території Верхнього і Середнього Подністер’я отримала свою назву після розкопок під керівництвом відомого польського археолога Тадеуша Сулімірського у 1935-1936 рр. Однак, перші дослідження її курганних могильників сягають ще кінця XIX ст. – у 1878 р. під керівництвом дослідника Ленца започатковано одні з перших археологічних розкопок на схід від міста Тлумач [1, с….

Історія дослідження пізнього палеоліту на теренах заходу України безпосередньо розпочинається у 1877-1878 роках. Двоє археологів, І. Коперницький та П. Пшебиславський, досліджували у с. Городниця городище й у поле їхнього зору потрапляли артефакти раніших епох. Уламки ножів із характерною патиною дослідники інтерпретували як артефакти преісторичної доби [12, с. 330]. Ще однією випадковою палеолітичною знахідкою стала патинова…

Антропологія та археологія на наших землях довгий час розвивалась по-різному. Українська антропологія почала зароджуватись наприкінці XVIII ст., утворюючи умовну першу хвилю розвитку. Однак, що першопроходець А. Шафонський, що П. Чубинський чи Ф. Вовк, всі вони досліджували антропологічний тип сучасних їм українців, вирушали в експедиції і, власне, не працювали з кістяками. Після жовтневої революції, у 1920-х…

Станом на початок 2025 р. тема чорноліської культури в Україні є досить добре вивченою. Доказом цьому є значна кількість науково-дослідних праць українських та радянських дослідників-археологів. Хоч і в меншій кількості, але вона представлена у енциклопедичних інтернет-ресурсах, а також у просторі YouTube. Відтак на вказаній медійній платформі існує науково-популярний вміст, присвячений чорнолісцям і підкріплений візуальною складовою, наприклад…

Вважається, що культура кулястих амфор сформувалася на території Центральної Європи, на Півночі сучасних Німеччини та Польщі під впливом культури лійчастого посуду, місцевих неолітичних груп та наддунайських спільнот. Уже на пізньому етапі розвитку (друга пол. III тис. до н.е.) вони мігрували на територію Волині та Поділля. Враховуючи певні локальні особливості пам’яток на цих територіях, в історіографічній…

Залежно від культури та часу парні поховання зустрічаються часто або ж навпаки, дуже рідко. В археології їх прийнято поділяти на збережені, порушені, коли частина скелетів пошкоджена, інгумаційно-кремаційні, коли один із небіжчиків кремований і його залишки зсипали на скелет, та перезахоронені. Якщо люди поховані разом, в один час, зазвичай це вказує на близький зв’язок цих людей….

Якщо порівнювати дослідження пам’яток неолітичного часу Західних терен України із Східними та Центральними, кінця ХХ – поч. ХХІ ст.  останні вивчені більш докладніше. По-перше, про це свідчить наявність монографічних публікацій які є узагальненням кількарічних досліджень. До прикладу роботи В.Манька («Неоліт Південно-Східної України»), Є.Ногіна («Неоліт Північно-Східної України»), Д.Гаскевича («Крем’яний інвентар неолітичних культур України»), М.Товкайла («Неоліт Степового…

Після Другої світової війни почався новий період в історії дослідження пам’яток культури лінійно-стрічкової кераміки. У радянський час вивченням КЛСК займались такі дослідники як І.Свєшніков, Т.Пассек, М.Пелещишин, Ю.Захарук, Л.Крушельницька, К.Черниш, В.Савич, А.Богуцький, В.П’ясецький, М.Кучера, В.Конопля, О.Позіховський, Г.Охріменко[1], О.Ларіна[2] та інші. У 1959 р. археологом Ю.Захаруком неподалік с. Диків (Рівненський район Рівненської області) було виявлено предмети неоліту,…