Наші коханні читачі!
Львівський медієвістичний клуб хоче Вас привітати з цим чудовим та романтичним святом – Днем святого Валентина. Тому, ми вирішили підготувати для Вас коротеньку інформативну статтю, про історію цього чудового свята)
Насолоджуйтесь!)
Категорія: Античні студії
ОБРАЗ АРМІНІЯ ЯК ПОЛКОВОДЦЯ І “ПЕРШОГО НІМЦЯ”.
В історії Німеччини є багато як славних, так і трагічних сторінок історії. На шляху до свого самоусвідомлення потрібний образ героя, який би міг подати особистий приклад і поштовх до загальнонаціонального патріотизму. Негативним аспектом цього процесу є надмірна ідеалізація героя, де міфи стають фактами і навпаки. В цьому руслі варто проаналізувати одного з ―перших німців‖ – Армінія.
“Чудо про змія” крізь епохи. Сюжет про Георгія – змієборця
Истоком всех сказаний о змееборчестве мог послужить египетский миф о борьбе Гора и Сета, что подтверждает египетская находка, которая неофициально называется «Гор Победоносец», датируется 4 веком до нашей эры и хранится в Музее Лувра
Коли слова сповнені тиші: аналіз книги даосизму “Дао де цзін”
Дао є у кожному з нас при народженні, але по мірі того, як ми дорослішаємо та наповнюємося знаннями, ми його втрачаємо. Коли зникає Дао, з’являється Де. Це процес, який дозволяє даосам повертатися до Пустоти, шляхом обернення свого внутрішнього світу у дитячий. Саме від цього й пішла така аналогія «Де -девальвація».
“Восток дело тонкое”: Аналіз “Шакунтали” Калідаси.
Серьезное изучение цивилизаций Древнего Востока началось в ХIХ веке, хотя попытки научного исследования предпринимались и ранее. К сожалению, наша университетская программа отводит мало времени для подробного рассмотрения данной проблематики. Чтобы компенсировать этот недостаток, создаются кружки и семинары. Что, кроме прочего, подогревает интерес к востоковедению среди студентов.
Так случилось, что в довольно трудных поисках формата кружка по истории древнего Востока на историческом факультете Одесского Университета пришли к следующему: предварительно потенциальные участники читают условленный древний текст и научные комментарии к нему. После на самом кружке в живой и продуктивной дискуссии рассматриваются вопросы истории текста и главное сама «виновница собрания», которой в этот раз была драма древнеиндийского драматурга Калидасы «Шакунтала». Интересная главная линия, множество не менее ярких второстепенных сюжетов, масса трудных вопросов с самыми разными попытками интерпретации текста и ответа на них. Этим бы мы и хотели с вами поделиться.
“Золото скіфів” повернеться в Україну.
Музейні предмети скіфської доби, які зараз знаходяться в Голландії в рамках виставки “Крим: золото і секрети Чорного моря”і виставляються у краєзнавчому музею м. Бонн та археологічному музею Амстердамського університету “Аллард Пірсон” визнані такими, що належать Україні і підлягають поверненню. Це підтвердило МЗС Королівства Нідерланди, повідомляє Радіо Свобода. Згідно з рішенням українського міністерства, зберігання та оперативне управління музейними…
Дербент: Північні ворота арабо-перської цивілізації.
Місто має надзвичайно сильно вигідне географічне положення, адже розміщене у т. зв. Дербентському проході, котрий є притиснутий із східної сторони Каспійським морем, а із західної – Кавказькими горами. Ще Геродот, у своїй “Історії” згадує про Дербентський прохід, і говорить, що він зв’язує північний (кочівний) і південний (перський) світи. Саме цей прохід, давав змогу кочовим племенам без труднощів здійснювати кочові набіги у Персію (Іран), тим самим завдаючи значних збитків.
Ченстоховська ікона Божої Матері
На Русі ця ікона з’явила, ймовірно, разом з Анною-Єфросинією, дочкою візантійського імператора Ісаака II Ангела і матір’ю короля Данила Галицького. У всякому разі вже за його сина, князя Лева Даниловича ми маємо точні дані про місце перебування ікони. Зокрема відомо, що в другій половині ХІІІ ст. Лев Данилович привіз її до міста Белза і з великою честю помістив в Белзькому замку під опікою православного духовенства. Бартоломей Зиморович у своїй праці «Leopolis triplex» стверджував, що король Лев I Данилович віддав Святоонуфріївському монастирю на зберігання ікону Богородиці, мальовану нібито самим Лукою Євангелістом.
Гідронімія давньої та середньовічної України
Автор – Данило Грегуль (студент КНУ ім. Т. Шевченка ) Чому така назва цього посту? Багато назв річок, та й не тільки, надавалися у давні часи, за часів панування кімерійців, скіфів, сарматів, греків, римлян тощо. Заслуга середніх віків в тому, що у цей час багато назв, які нам відомі сьогодні, закріпилося за географічними об’єктами, хоч…
Львівський історичний клуб 