У ставленні Риму до своїх союзників дослідники виділяють три форми: латинський союз, який проіснував до припинення Латинської війни у 340 р. до н.е.; Італійський союз, до отримання всіма союзниками прав римського громадянства, за допомогою lex Julia de civitate sociis donda у 90 р. до н.е.; союзники в останні роки Республіки. Використання потуги союзників було характерною…
Автор: volodymyrlagodych
Володимир Лагодич. Тренування лицаря, або як стати першим серед рівних
Життєпис маршала Франції Жана ле Менгра, відомого як Бусіко, доносить до нас свідчення про те, як великий лицар готувався до ратної справи та які особистісні якості розвивав у собі для досягнення славних подвигів. В цій замітці перед нами постане фрагмент біографії відомого лицаря та активного учасника Столітньої війни, який уславився здобутками на полях баталій. Історія…
Щодо інфекційних катастроф сучасності та минулого
Обговорення коронавірусних новин і загалом, увесь той фон, який на цю тему існує в Мережі, приводить нас до тяжких гуманітарних дум. Звичайно, вони не засновані на медичних відомостях – ми ж бо не медики. Мова йде про факти минувшини (здавалось би, для чого ж ту історію вивчати, еге ж?). Як люди, які досліджують історію Середніх…
Денис Швед. Дипломатична розвідка Римської республіки в ході підготовки до збройного протистояння
Військова стратегія розрізняє три форми досягнення фактору несподіванки на війні: блискавичних, невідомих для супротивника, маневрів; застосування технічних нововведень у військовому плані, проти яких не існує оборонних прийомів; тактичних маневрів в ході підготовки до баталії. Всі ці три форми несподіванки можуть бути попереджені та усунені через стратегічну розвідку. Якість стратегічної розвідки забезпечується дипломатами. У сучасному світі…
Скільки коштували середньовічні замки?
На спорудження великих, придатних виключно для військових цілей, фортець, європейські монархи виділяли значні суми, про які деколи можна дізнатись завдяки менш скупим документам. Так, побудова донжону в Дуврі протягом 1180-90-х рр. обійшлась майже в 4 тис. фунтів стерлінгів. Вже протягом 1196-98 рр. Річард І Левине Серце наказав спорудити комплекс укріплень з метою загородження течії Сени,…
Сармати з-під Кракова
Здавалось би, чого тут може бути спільного: давнє плем’я сарматів та шляхта Речі Посполитої? Як виявляється, багато чого, адже їхня спорідненість – головний національний міф періоду, який немало посприяв розвитку польської культури. Інтерес до давнини й бажання дізнатись про своє походження були доволі типовими явищами для всього світу епохи Відродження, в цей чудовий період “черепашок”…
Іван Мархвінський. “Дуже мало мужів у нашому величезному війську відправились до Христа як мученики”
Перша частина – https://cutt.ly/1bzmTD3 На Піренейському фронті без змін Cтаном на травень 1212 р. християнська і мусульманська армії готуючись до активних дій розмістились у Толедо та Севільї відповідно. Король розмістив хрестоносців в садах Толедо й забезпечив усім необхідним. Стояла нестерпна спека, війська союзників сходилися повільно, доводилося чекати. Це дратувало іноземних хрестоносців, а особливо французів, які…
Іван Мархвінський. Реконкіста станом на 1211 рік
На початку ХІІІ ст. держава Альмохадів (1121-1269) до якої окрім південної частини Піренейського півострова входили також великі території на півночі Африки переживала часи своєї найбільшої територіальної експансії. Власне ключовими володіннями халіфату Альмохадів вважались саме африканські території, а в Аль-Андалусі правили призначені зі столиці Мараккешу еміри. Головну роль в створенні та розвитку держави займали берберські племена…
“Допоки хоч сотня з нас залишиться в живих, ніколи та ні в якій мірі не підкоримось ми англійському пануванню”
Перша частина: https://cutt.ly/MvFLo4C Поки англійці отримували підкріплення, шотландці проводили військову нараду. Початковий задум полягав у тому, що випробовувати долю все ж не варто й слід відступити до замку Леннокс, підійти до якого неповороткій англійській армії було непросто. Плани кардинально змінились з приходом деякого Олександра Сіта. Він, почувши раптопий наплив патріотизму, перебіг до шотландського табору й…
Чому ми їмо гречку, чехи їдять поганку, а болгари – єлду?
Розглядаючи важливе питання в контексті взаємодії слов’янських народів – назви гречаної крупи, необхідно внести кілька зауваг на тлі загального історичного контексту. Так, в латині були слова “pagus” – село та “paganus” – сільський. Після християнізації Західної Римської імперії “paganus” отримало ще одне трактування – “язичницький” або “язичник”. Ймовірно, це було пов’язано з тим, що нова…
Львівський історичний клуб 