Для молодої України саме історія є одним з тих видів зброї, що допомагає застосовувати й інші — гармати та ракети. Історична пропаганда має на меті не лише перекручення й спотворення фактів політичних подій минувшини і сьогодення, а й підірвати засади ідентичності супротивника. Саме тому в сучасній війні формування власної воєнно-історичної політики є надважливим елементом інформаційної…
Автор: volodymyrlagodych
Прощальний привіт римського Заходу. Норік
На початку цього року ми вже писали про острівці Pax Romana в бурі варварського моря – http://surl.li/aatup. Найвідомішим з таких був Суассон, два володарі якого – два тезки на ім’я Сіагрій старались всидіти на стільцях підпорядкування Риму та германцям до 486 р., поки король Хлодвіг його остаточно не включив до Королівства франків. Однак Суассонська область…
Андрій Заяць. Волинські міста XVI – першої половини XVII ст. Митна політика та торгівля
Публікується з дозволу автора – Заяця Андрія Євгенійовича, доктора історичних наук, доцента кафедри Давньої історії України та джерелознавства Ранньомодерна доба була часом інтенсивної урбанізації Волині. Покликані до життя міста були значною мірою наслідком процесу формування великого землеволодіння та зростання економічної потуги краю. З іншого боку, значна кількість міських поселень, своєю чергою, сприяли прискоренню торгово-грошових відносин…
Данило Савка. Допоміжні війська на полях битв XVIII ст.
Незважаючи на те, що Новий час – це передусім доба професійних армій, на практиці, як і раніше, генерали послуговувались значним відсотком іррегулярних частин, які могли нести охоронну службу на лініях комунікацій, або безпосередньо брати участь у військових кампаніях. Протягом практично всього XVIII ст. над Британськими островами висів “дамоклів меч” французького морського вторгнення. Версаль на час…
Універсальний рецепт написання статті
Повідомляємо, що перерва в дописах на сайті виникла не на пустому місці – частина команди Клубу була зайнята практикою (результати якої будуть згодом озвучені). На цих вихідних дописи будуть з’являтись у звичайному режимі. А поки, розбавляємо нашу творчість побутовою, здавалось би, нотаткою. Попереджаємо – не сприймайте метод написання статей, розміщений нижче, серйозно! У нас вже…
Ростислав Вацеба. Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.
Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.i вплив порубіжжя на державотворчі процеси” вперше опубліковано у випуску №51 Наукових праць історичного факультету Запорізького національного університету від 2018 р. Ознайомитись із нею можна за посиланням: https://www.academia.edu/40373785/ЕтнокультурнаструктурасловянськогоПолабяуVIIІX_стiвпливпорубіжжянадержавотворчіпроцеси Сучасні студії з…
Про деморалізацію гарнізонів
Питання “шкодувати або не шкодувати полонених” на тому чи іншому етапі військової кампанії поставало в залежності від поточних обставин або настрою полководця. Одна стратегія могла випадково замінювати іншу, але не можна заперечувати, що облогові війни завжди супроводжувались жорстокістю. Зрозуміло, що у багатьох випадках масштаби різанини перебільшувались, у міру того як хроністи підкреслювали страшну вендетту правителів…
Війна зсередини. Поранення у Середньовіччі
Звично ми споглядаємо на баталії минувшини зверху – правий фланг атакує лівий, в центрі король очолює стрій… Красиві прямокутнички на картинках, де стрілками показано хто і де на кого напав, але що діялось безпосередньо в місці зіткнення солдатів? У межах цієї популярної статті розповімо про поранення і ті способи, якими вони наносились. Тема ця малопопулярна…
Проблема етнографічної приналежності кривичів
Останнім часом у пострадянській історіографії та публіцистиці стала набирати популярність ідея про неслов’янську, а точніше, балтську, етнічну атрибуцію згадуваного в давньоруських літописах етнополітичного союзу кривичів. У зв’язку з цим виникає потреба повернутися до питання про етнічну приналежність літописних кривичів та спробувати верифікувати аргументацію прихильників “балтської” гіпотези. Першим аргументом на її користь з подачі Д.А. Мачинського…
Історія одного шолома
Є в колекції Метрополітен-музею Нью-Йорку парадний шолом з багатим декором у вигляді голови грифона. Можливе місце його виготовлення – Мілан або Брешія, а датування – середина XVI ст. І ось, схоже, знайшовся господар цього шолома, а з ним і інші частини обладунку. На інтернет-аукціоні виставили кінний портрет невідомого нобіля у фантастично оформленому спорядженні. За його…
Львівський історичний клуб 