У світ вийшла нова монографія професора Олександра Головка!

На початку листопада цього року вийшло в друк дослідження доктора історичних наук Олександра Борисовича Головка “Русь і Польща в міжнародному житті Європи (Х – перша половина ХІІІ ст.)”. Як нескладно здогадатись, у ньому розглядається історія політичних взаємин обох політій у зазначений період – від кінця Х до середини ХІІІ ст. Станом на сьогоднішній день, залишилось тільки…

Володимир Лагодич. Етимологія та виникнення етноніму «Awar»

Окремою проблемою, безпосередньо пов’язаною із виникненням етносу аварів, є походження та вжиток етноніму «Awar». Поява цього терміну залишається незрозумілою, актуальність цього питання посилюється з огляду на зв’язок назви кочовиків із кавказьким народом аварців, а дискусії по темі велись із часу виникнення інтересу в науковому середовищі з питання[1], тобто починаючи з ХІХ ст. Ускладнюється це питання…

Наша відповідь медієвістам, або превентивні заходи в умовах голосування

Протягом останніх двох днів команда Львівського медієвістичного Клубу отримала немало повідомлень у свій бік – частина із них йшла до наших представників прямо, частина – опосередковано. Здавалось би, що викликало такий ажіотаж до єдиного інституціалізованого товариства студентів історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка – яке до цього часу, спокійно існувало із 2013 року? Спробуємо розібратись….

Володимир Лагодич. Остготська інтермісія

535 рік. Від початку правління Юстиніана пройшло ні багато ні мало 8 років, і за цей час він встиг немало провернути. Почнемо наш огляд зі сходу і поступово підемо на захід, згадуючи всі найцікавіші події, які встигли відбутись на час закінчення війни з вандалами. Насамперед ми, звичайно ж, поглянемо на кордон з персами – там…

Тарас Ігнатов. Юридичний статус Новгородської землі під зверхністю Золотої Орди

Політичний розвиток Новгородського князівства протягом XIII ст. характеризується посиленням республіканських традицій та зменшенням ролі князівської влади. В цьому плані Новгородська земля стала по своїй суті унікальною, адже тут склалася общинно-республіканська форма життя в результаті якої сформувалися структурні елементи для функціонування “вільного міста” – сильна влада віче, інститути посадництва та тисяцького. Тому в Новгороді не існувало…

Володимир Лагодич. Аналіз праці М. І. Костомарова “Дві руські народності”

В середовищі персоналій, які виступили рушіями національної історичної науки ХІХ ст., заслужене місце займає Микола Іванович Костомаров (1817-1885). Головним досягненням М. Костомарова як історика, стало відтворення безперервності власне українського історичного процесу. При цьому, самостійність даного процесу (порівняно із російською, польською націями) обгрунтована в низці монографій вченого[1], які отримали майбутнє завершення у науковому доробку послідовників. Слушною…

Данило Савка. Військові тенденції Західної Європи у XVII ст. Швеція

Перша частина – http://surl.li/abifx Востаннє ми закінчили на констанції того, що здобутки іспанської та нідерландської військової думки у XVII ст. не були новизною – перші орієнтувались на перевірену протягом останніх ста років терцію, другі ж її прорідили та застосували контрмарш (до якого, у свою чергу, самостійно дійшли османи та японці). Тепер перейдемо до більш радикальних…

Данило Савка. Військові тенденції Західної Європи у XVII ст. Іспанія та Нідерланди

Протягом XV-XVII ст. у Європі відбувалися події, які увійшли в історію під назвою «Військова революція». І хоча цей термін викликає суперечки серед істориків (в першу чергу, ставиться під сумнів революційність подій, тривалістю в декілька століть [1]), незаперечним залишається той факт, що протягом цього часу відбулися радикальні зміни у веденні бойових дій, а роль вогнепальної зброї,…

Володимир Лагодич. Чума на голову Юстиніана

Надворі 541 рік. Персидський шахіншах Хосров І вкотре безцеремонно навідався у гості на північно-східний кордон Візантійської імперії, штурмуючи аванпости Петра, Діоскурія та Піцунда. На Аппенінському півострові ромейські війська женуть в гори остготів, беруть в облогу Верону і скоро, здавалось би, весь італійський чобіт буде в руках імператора Юстиніана. Воно й не дивно – у останніх…

Денис Швед. Бортні промисли та бджільництво на Русі

Про заняття бортництвом у Київській державі ми маємо ряд вказівок в письмових джерелах, як своїх, так і іноземних, в яких мед та віск неодноразово згадуються починаючи з Х ст. Так, у 945 р. князь Ігор, відпускаючи грецьких послів, обдарував їх «скорою і челяддю і воском». У 946 р. за наказом княгині Ольги древляни варять багато…